- 9 Гру 2024
- 2
“Війна - це те, чого не забажаєш ніякому ворогові. Це те, що може забрати буквально все, що є у людини, те, що вбиває не тільки зовні, а й внутрішньо. На жаль цій, і без того жахливій події властиво забирати дитинства людей..”
Yaroslav Vinicenko – народився 12-го квітня 2000-го року у родині нафтовиків. Основну частину дитинства Ярослав провів в селі, тому що в середині 2000-х років сім'я зазнавала серйозних труднощів у фінансовому плані, через що батькові довелося переїхати до міста, через питання по роботі, що в результаті стало фатальною помилкою.
ДИТИНСТВО.
Ярослав все дитинство провів в Одесі, де отримував домашню освіту. За планами батька - сім'я мала пробути там у крайньому випадку в районі року, але час для переїзду був не кращим, адже події 2003-2011 років повністю перекреслили всі плани сім'ї.
Йшов 2003 рік.
Звичайний, як начебто непримітний день. Ольга (мати Майкла) – перебуває вдома, Бріан (батько) затримався на роботі. Сімейний затишок перервав звук повітряної тривоги. Як не складно здогадатися - це було 20 березня.
Година, два, три... батька досі немає вдома. Ольга намагається додзвонитися до того, але безуспішно. Страх і паніка - лише частина того діапазону почуттів, якого зазнала мати Ярослава.
Решту дитинства, Ярослав провів на подив навіть не погано. Спілкування з однолітками, заклад друзів, навчання вдома. Лише думка про неспокійне життя і втрату батька, які переслідували хлопчика часто, погіршували становище.
ЮНАЦТВО.
Юнацтво хлопчика пройшло куди складніше.
У 2012 році - Ольга, завдяки друзям Бріана, які були перед тим у боргу (судячи з усього, у боргу ті були через не дуже приємну ситуацію, але кого це хвилювало тоді?)
змогла втекти із сином із країни на Батьківщину - до Одеси.
Там Ярослав продовжив навчання у звичайній школі, ставши на голову розумнішими за однолітків, оскільки мати приділяла йому величезний час, чому він вдячний досі.
Вже в такому, дуже ранньому віці (12-ти років), Ярослав був схильний до багаторазової, якщо так можна висловитися "пропаганді" з боку матері. Це були історії про батька, які були сильно знівечені. Ці самі історії і прищепили неприязнь до противників Держави, а також патріотизм. Вже зараз Майкл мріяв стати військовим (що йому до слова і вийшло, але зараз не про це).
Спілкування з однолітками все також було на рівні, внутрішньо хлопчик був сильно розвинений, через що жартома його називали філософом.
ЗАКІНЧЕННЯ ШКОЛИ.
2017 рік.
Ярослав закінчує 12 клас та отримує синій диплом. Не довго думаючи - той "віддається" Батьківщині, відразу ж вступаючи на контрактну службу за власним бажанням, де отримує військовий квиток та кар'єрно зростає.
Висновки:
Тоні Харрісон – цілеспрямований чоловік, який не боїться труднощів і завжди рухається до своєї мети. Його сила – у наполегливості та вмінні об'єднувати людей для досягнення спільних цілей. Він не тільки прагне особистого успіху, але й хоче зробити свій внесок у розвиток суспільства.
Yaroslav Vinicenko – народився 12-го квітня 2000-го року у родині нафтовиків. Основну частину дитинства Ярослав провів в селі, тому що в середині 2000-х років сім'я зазнавала серйозних труднощів у фінансовому плані, через що батькові довелося переїхати до міста, через питання по роботі, що в результаті стало фатальною помилкою.
ДИТИНСТВО.
Ярослав все дитинство провів в Одесі, де отримував домашню освіту. За планами батька - сім'я мала пробути там у крайньому випадку в районі року, але час для переїзду був не кращим, адже події 2003-2011 років повністю перекреслили всі плани сім'ї.
Йшов 2003 рік.
Звичайний, як начебто непримітний день. Ольга (мати Майкла) – перебуває вдома, Бріан (батько) затримався на роботі. Сімейний затишок перервав звук повітряної тривоги. Як не складно здогадатися - це було 20 березня.
Година, два, три... батька досі немає вдома. Ольга намагається додзвонитися до того, але безуспішно. Страх і паніка - лише частина того діапазону почуттів, якого зазнала мати Ярослава.
Решту дитинства, Ярослав провів на подив навіть не погано. Спілкування з однолітками, заклад друзів, навчання вдома. Лише думка про неспокійне життя і втрату батька, які переслідували хлопчика часто, погіршували становище.
ЮНАЦТВО.
Юнацтво хлопчика пройшло куди складніше.
У 2012 році - Ольга, завдяки друзям Бріана, які були перед тим у боргу (судячи з усього, у боргу ті були через не дуже приємну ситуацію, але кого це хвилювало тоді?)
змогла втекти із сином із країни на Батьківщину - до Одеси.
Там Ярослав продовжив навчання у звичайній школі, ставши на голову розумнішими за однолітків, оскільки мати приділяла йому величезний час, чому він вдячний досі.
Вже в такому, дуже ранньому віці (12-ти років), Ярослав був схильний до багаторазової, якщо так можна висловитися "пропаганді" з боку матері. Це були історії про батька, які були сильно знівечені. Ці самі історії і прищепили неприязнь до противників Держави, а також патріотизм. Вже зараз Майкл мріяв стати військовим (що йому до слова і вийшло, але зараз не про це).
Спілкування з однолітками все також було на рівні, внутрішньо хлопчик був сильно розвинений, через що жартома його називали філософом.
ЗАКІНЧЕННЯ ШКОЛИ.
2017 рік.
Ярослав закінчує 12 клас та отримує синій диплом. Не довго думаючи - той "віддається" Батьківщині, відразу ж вступаючи на контрактну службу за власним бажанням, де отримує військовий квиток та кар'єрно зростає.
Висновки:
Тоні Харрісон – цілеспрямований чоловік, який не боїться труднощів і завжди рухається до своєї мети. Його сила – у наполегливості та вмінні об'єднувати людей для досягнення спільних цілей. Він не тільки прагне особистого успіху, але й хоче зробити свій внесок у розвиток суспільства.
