Ласкаво просимо на UKRAINE GTA 5!

Зареєструйтесь, щоб мати змогу створити тему.

SignUp Now!

Відмовлено Dmitry Vodopyanov || Rp Біографія

Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Dmitry Vodopyanov

Новий гравець
10 Гру 2024
6
Дитинство:





Дмитро народився в Харькові, 27 жовтня 1998 року в родині підприємців. Батьки мали власний бізнес, багато працювали і забезпечували Дмитра всім необхідним.





Дитинство та юність були наповнені радістю, пригодами та пошуком свого місця у світі. Він виріс у благополучному середовищі, де оточений любов'ю родини та підтримкою батьків міг розвиватися та виявляти свій потенціал.





Він посередньо навчався, дуже любив гуляти і проводити час с друзями.


Батьки вирішили віддати Дмитра на плавання і бокс. Кожен день він відвідував тренування. Зранку плавав в басейні «Локомотив», а після школи ходив на бокс. Спорт навчив Дмитра витривалості, дисципліні і виховав його жагу до перемоги!


Нажаль за 4 роки довелось закінчити відвідувати плавання, бо почалась алергія і Дмитро не встиг отримати КМС з плавання, він був дуже розчарований, але лікарі одноголосно заборонили відвідувати басейн.





Юнацтво:





В школі Дмитро завжди був душею компанії. Всі хотіли з ним дружити. Він деколи збігав з уроків, був бешкетником і завжди стояв на боці правди! Влітку він часто ходив з друзями на річку, вони плавили наввипередки, Дмитро завжди перемагав. В 14 років батьки купили йому перший мопед і почалась нова історія пригод. Він міг годинами сидіти в гаражі і перебирати свій мопед, фарбував, тюнінгував, ганяв з хлопцями наввипередки. Дмитро дуже полюбляв авто-мото, швидкість, пригоди, перегони. Захоплюючись автівками і водінням різних видів транспорту, Дмитро почав вивчати закони. Він передивився мільйон відео на YouTube, з розборами ситуацій на дорогах і законами щодо них.


Дмитро мріяв вже скоріше закінчити школу і вступити в університет.





Доросле життя





Дмитро вступив до Національної академії служби безпеки України на факультет «Державна безпека». Він знав, що народжений для того щоб нести зміни, викривати корупціонерів, захищати безпеку країни і перемагати.





Хлопець завзято навчався і був кращім на курсі, він полюбляв дискутувати, висловлювати свою точку зору, був кращім у виконанні практичних завдань і при проходженні практики у СБУ. На канікули, Дмитро повертався до рідного Харкова і разом з друзями вони влітку організовували перегони, офіційно, з призами, розвагами. Це були неймовірні івенти, збирали дуже багато молоді.





Закінчив університет з відзнакою і був направлений на службу в СБУ м. Дніпра де зміг піднятись до звання підполковника СБУ за свої видатні досягнення, розкриті справи, відмінну службу і виконання своїх службових обовʼязків.





Одного разу Дмитро працював над дуже важкою справою, про викриття трафіку зброї, в якій були замішані декілька злочинних угрупувань. Дуже багато часу було приділено на обробку всіх фактів і доказів, але не було жодних вагомих підстав для затримання головних підозрюваних. Тоді було прийняте рішення провадити Дмитра, як агента під прикриттям до головного в місті картелю і довгий час, вивчалися матеріали отриманні Дмитром при роботі під прикриттям. Протягом 3 місяців все йшло добре, але серед структур силовиків знайшовся щур, який викрив Дмитра і на нього кримінальні ватажки оголосили полювання і призначили винагороду за його голову. В один день, на Дмитра було організовано засаду і в результаті перестрілки, було знищено кілера, але Дмитро отримав важке поранення у ліву ногу і лікарі 2 місяця боролись за можливість зберегти кінцівку і поставити Дмитра «на ноги». Шансів було мало, але безкінечна жага до перемоги, допомогла Дмитру, стиснувши зуби, не коритись долі і боротись за своє здоровʼя. Ще більше 3 місяців пішло на реабілітацію, він завзято прцював з реабілітологами, виконував вправи і вже за 2 місяці праці, він зробив свої перщі самостійні кроки, без допомоги. Він заново навчився ходити і повернувся до лав СБУ м. Дніпра.





На жаль, Генерал СБУ і майже весь особовий склад закінчили службу в СБУ м. Дніпра і Дмитро, не розуміючи як працювати з новим керівництвом, вирішив взяти невелику паузу, щоб все обдумати. Він повернувся до служби, на нижчу посаду і почав все з початку, бо він не боїться викликів, він з дитинства вміє перемагати і бути чесним перед собою і людьми!
Кохання.


Будучі ще студентом, Дмитро познайомився з чарівною дівчиною. Вони компанією відпочивали на природі і він побачив її. Іра була сестрою подруги Дмитра і нещодавно приїхала в місто. Він закохався с першого погляду і в той же день освідчився дівчині. За пів року вони побрались. Живе подружжя у м. Дніпро, мають чудового мопса, золоту рибку і мріють про великий заміський будинок с озером.


Вони разом вже декілька років і Дмитро впевнений, що це на все життя.





Наші дні
Дмитро продовжує свою службу в СБУ м. Дніпра, він досконало знає закон і є першокласним психологом, який вміє «зчитувати» правопорушників, має передчуття до того, як краще вести розслідування і викривати злодіїв. Він на відмінно відпрацював агентом під прикриттям і був занурений у банди. Операція була дуже голосна і тоді викрили багато нелегальних схем трафіку зброї до країни. Дмитро продовжує свій шлях і згає, що колись він стане Генералом і очолить Службу Безпеки України і закон запанує на вулицях його міста і країни!
 

Buffalo

Активний гравець
14 Жов 2024
2,415
Вітаю, переглянувши вашу біографію, виношу вердикт:

Сподобалась біографія тому даю вам шанс виправити:
Біографія не містить відповідної кількості символів - у вас є 24 години щоб доповнити її.
Добавте оформлення.
Та напишіть опис вашого персонажа:
Як звати,скілько йому років і тд.

Порада: Ознайомтесь з правилами написання біографій тик.

На данний момент ваша біографія - На розгляді.
 

Dmitry Vodopyanov

Новий гравець
10 Гру 2024
6
Дитинство

Дмитро Водопьянов народився у 2000 році 30 червня в чудовуму місті Дніпро. Сімя у Дмитра була не богата, але забезпечна. Він був єдиною дитиною у сімї. Батько Ігорь Водопьянов працював робочим на заводі, а матір Оксана Водопьянов була вчителем у початкових класах. Дмитро пішов до дитячого садочка там у нього було купа друзів, Дмитро був дуже чемним та вихованим тому він дуже подабався вихователям. Одного разу коли Дмитру було 3 рочки сталося одна історія. У той день був дуже сильний дощ він йшов разам зі своєю мамою з садочка з гучного звука дощу було ледве чути нявканя маленького котика. Дмитро потягнув маму за руку він дуже хотів подивитися звідки та від кого йде цей звук .Мама Дмитра нехотя пішла за ними зявився маленький брудний клубок шерсті, він лежав у багнюці та калюжі. Дмитро підібрав його на руки, мама звісно не хотіла, щоб вдома був кіт, але їй стало так шкода його, тому вони разом з того дня, це був найкращий друг Дмитра.

Шкільні та підлікові роки.


До школи Дмитро пішов як і більшість дітей у шість років. Його улюбленим предметом була фізкультура, він був з дуже гарною фізичною підготовкую, що в наступному дуже допоможе йому у житті. В першому класі Дмитро тільки звикав до школи тому у ньогу не дуже виходило вчитися та знайомитися зі
своїми однолітками, так і пролетів перший навчальний рік у школі. Літом Дмитро завжди їхав до бабусі у село Дніпропетровську область. Там він і проводив весь свій літній час, купався в озері, грався з тваринами, бігав по полях та взагалі гарно та активно проводив свій час. Так і минуло літо. Тоді він більш менш звик до шкільної рутини і він познайомився з трьома хлопчиками, вони були схожими по інтересах з Дмитром, тому вони швидко знайшли спільну мову так в них і створилася так би мовити компанія. У другому класі Дмитро вже вчився набагато краще за це батьки подарували йому дуже гарну металеву машинку Джип. Дмитро часто зустрічався з друзями та вони гуляли всім містом. Так і пролетіли шкільні роки Дмитра, школу він закінчив не дуже гарно,але в цілому досить нормально.

Неочікований вступ до академії



Навчаюсь у Люботининській гімназії, Дмитро ще з 8 класу почав представляти свою школу на змаганнях по довійськовій підготовці серед юнаків. Хоча "Захист Вітчизни" на той час починали викладати тільки з 10 класу, директор школи, яка дуже любила нашого героя за його наполегливість і старанність, змогла дістати дозвіл комісії на його участь. Дмитро з першого разу зайняв перші місця за фізичну підготовку, орієнтування на місцевоситі та збиранню та розберанню AK-74. Так продовжувалось майже кожен рік, аж до 11 класу .Юнак з кожним роком вдосконалював свої вміння. Дуже добре на ньому відбилось виховання його викладача Захисту Вітчизни Анатолій Олександрович, який був полковником запасу ЗСУ, там мав великий військовий досвід за плечами. Анатолія Олександровича мав лише дві основні риси, які і перебрав собі Дмитра- добрий але справедливий. Здобутки на військових змаганнях не пройшли дарма, після закінчення вручень атестатів на останньому дзвінку до нього підійшов невідоий чоловік в формі, який представився Начальником академії Державної прикордонної служби і сказав, що він не перший рік слідкує за досягненями хлопця і готовий без вступних іспитів прийняти його на навчання. Відповіді Дмитра довго очіковати не довелось... Пробувши літо з батьками Дмитро зібравши речі одразу приїхав до академії, після виклику на навчання, саме тут і почалась його військова кар` єра.

Дивовижні успіхи в академії та перший крок у ЗСУ


Академія проходила для вже курсанта Дмитра на диво легко, хоча чому на диво, зважаючи на його попередні досягнення, які завжди випереджали його вік, Все керівництво знало Дмитра як одного з найкращих курантів за всю історію, його навички адаптуватись у нових умовах, дисциплини та кмітливість завжди допомагали йому. З першого погляду здається ніби все давалось для нього легко, але це все зовсім не так. Жертвою за всі досягнення Дмитра. був його час, дорогоцінний час. Коли інші курсанти вихідні та вільний час приділяти собі,гуляли, шукали дівчат. Дмитро ж був заручений з військовою наукою, недоспані ночі в книжках. Вихідні з батьком замість ставка та рибалки, у його частині... Але все давало свій плід, молодий службовець досконало здав випускні іспити і з досконалою характеристикою від Начальника академії вже через тиждень після закінчення успішно вступив до лав ЗСУ, де його очікувало зовсім нове і неочікуване життя.

Військова служба як зліти та падіння на життєвому шляху


Життя в ЗСУ, нічим не вже не дивувало вже кадрового військовослужбовця Водопьянов. Щоденні тренування, лекції та іноді моральні повчання від старшого складу, Дмитро здавалося був повністю готовий і загартований до такого життя. Але ніхто не відміняв один,важливий момент... дуже важливий момент-людьський фактор. Склад ЗСУ був надзвичайно великим, чим більше людей, тим більше різних характерів, тим більше різних думок, що на жаль призводить до суперечок. Дмитро завжди був слухняним, дисциплінованим та тим хто завжди намагався уникнути конфліктів. Завжди брав ініціативу на себе під час критичних ситуацій коли залишався за старшого. Його кар"єрний ріст проходив швидко,але не довго. Одного звичайного дня, під вечір, стоячи на посту АКПП, після тяжкої достаки боеприпасів, до воріт під"їхав чорний бусик. Коли у бусику, відкрилося вікно Дмитро там побачив генерала і одразу почав відкривати ворота, але генерал там був не один, він провіз з собою бандитів в машині ти провіз їх до складу з боеприпасами. на військовій частині тривога... але, у рацію від генерала звучить відбій тривоги, Дмитро не роздумаючи біжить до складу перевірити ситуацію, а там... бандити бандити спокійно крадуть боеприпаси під наглядом генерала та полковника. Не розгубившись, капрал Мудрак будучи в підрозділі "Військової служби правопорядку" біжить до свого командира, який зібравши особливий склад ліквідував нападників. Ситуація набула розголосу, генерала зняли і тут почали зміни в ЗСУ. Після приходу нового генерала, Морріс впевненими кроками дійшов до посади керівника навчального корпосу та посади підполковника. Він впевнено і чітко керував особовим складом займаюи цю посаду. Але все добре колись закінчується, на жаль через неправомірні дії людей, на роботу яких він не зміг повпливати, був змушений піти за власним бажанням.


Фінал чи початок, дорога назад чи фатальний крах...?


Після того, як Дмитро покинув лави ЗСУ, він не зміг змирития з цивільним життям, він починає прубувати себе в чомусь новому, але куди б він не йшов нічого не виходить, він пройшов СБУ та ДКВС, але ніде не зміг залишитися. Дмитро повернувся додому, перший тиждень було важко, але оговтавшись він зрозумів, що потрібно щось робити, Він стає далекобійником, подорожує по країне, відпочиває у барі у вільний час. "Напевно так все і закінчиться"- зі смиренням подумав Дмитро, але одного недільного ранку лунає дзвінок від друга у якому прозвучали завітні слова, можливо не так як уже підполковник запасу Дмитро собі уявляв, але вони прозвучали. Друг по службі повідомив його, що міністерство оборони чекає його на співбесіду на посаду генерала в його рідній частині. І ось Дмитро стоїть перед воротами ЗСУ, з припорошеною формою в невеличкій сумці та пачкою документів, але з великим багажом військового досвіду та запалом в очах...
 

Buffalo

Активний гравець
14 Жов 2024
2,415
Вітаю, переглянувши вашу біографію, виношу вердикт:

Ваша Біографія буде Відхилена

Причина :
1) У разі прохання слідкуючого адміністратора внести корегування в біографію у гравця є 24 години, якщо прохання не дотримались - вона буде відмовлена.
2) Біографія має бути якісно структурована, гарно оформлена.
3)Все однотонно.

Порада: Перечитайте правила подачі Біографії. Тик
 
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Хто переглядає цю тему (Всього: 0, Учасників: 0, Гостей: 0)

Угорі