- 9 Жов 2024
- 17
..:::Biography by Метью Дефо:::..
Складне життя складної людини 1.0
━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━ 》❈《 ━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━
Глава перша - Дитинство
Дефо Метью Філіпович народився 21-го жовтня о 1986-му році у місті Кривий Ріг.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Метью звали Марта. Вона працювала мед.сестрою в лікарні і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Філіп, він мав свій бізнес. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож хлопчик найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Романом, який був колишнім Генералом ЗСУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Дефо поступово з малих років зробив собі загартування - бути сильним та стресостійкім в будь-яких умовах та ситуаціях.
Глава друга - Ціль Метью
Метью часто виходив на вулицю і грав зі своїми однолітками у військовослужбовців. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюблені книжки були про військовослужбовців. Він детально вивчав МВС та МО. Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Хлопчик мріяв стати Генералом СБУ. Так і провів Метью дитинство, поки йому не виповнилося 15 років. С цього моменту життя хлопця перейшло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника Головного лікаря в Італії, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду. Не втрачаючи часу, вона попрощалася та поїхала у нову подорож.
Глава третя - Як все почалося
Мама в Італії, батько постійно у відрядженнях, Метью вже нічого не тримало у Кривому Розі. Він прийняв рішення переїхати у Дніпро. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. В Дніпрі хлопець знайшов собі друзів, з якими він проводив весь вільний час. Після цього Дефо перестав бути гарним хлопчиком... Вони постійно робили маячню, всі в школі скаржились на них. Після багатьох проблем в школі, батьки дізнались про вчинки сина та дуже сильно засмутились. Після приїзду в Дніпро, батьки почали розбиратись з хлопцем, але він їх не слухався. Неадекватна поведінка продовжувалась та не давала нікому спокою. З кожним днем їхні дії були ще гірше і гірше. Батько Метью так розізлився, що прийняв рішення відправити сина на перевиховання в ЗСУ. Він взяв усі необхідні документи та поїхав записувати Метью на військовий облік.
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Минув 9-й клас. Метью закінчив школу, хоча і погано. Через декілька днів додому надійшла листівка. Хлопець, відкривши її, дуже сильно здивувався. Батько дав декілька хвилин на те, щоб зібрати всі важливі речі. Дефо швидко все зібрав та батько відвіз його у військомат, де його почали перевіряти. Приїхавши на базу Метью перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках, рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці, Метью, начебто, прийшов у адекватний стан та два рази підвищився, вставши на посаду Старшого Солдата. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення. Метью три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення відкласти свою ціль і продовжувати розвиватися у ЗСУ. Час йде, Ст Солдат Метью стає все сильнішим і сильнішим. Старшому складу дуже подобається, як працює Дефо, поки не трапилась одна жахлива ситуація... Полковник крикнув в рацію КОД - 5...
Глава п'ята - Неохайний Рекрут
Всі військовослужбовці встали в шеренгу та почали уважно слухати Полковника. "На нас запланований напад, ми повинні підготуватися до нього. В нас є 40 хвилин! " - голосно сказав Полковник. (Після 40 хвилин) Всі упорно відбиваються. У Метью закінчилися патрони, він відходить за приграду і бачить, як Рекрут з неохайності стріляє у нашого військовослужбовця. Дефо бере всю провину на себе. (Після нападу в кабінеті Генерала) "Ти розумієш, що ти накоїв? Ти це розумієш? А якщо б ти його вбив?" - сказав Генерал Метью. В цей час швидко входить у кімнату Рекрут і признається: "Це я зробив, п.Генералу!" (30 хвилин вирішень проблем). Генералу дуже сподобався вчинок Дефо. Він прийняв рішення видати хлопцю премію. Дефо дуже зрадів від такого та в нього з'явилось бажання працювати ще більше і більше.
Глава шоста - Початок кар'єри
Життя стало цікавішим, отримавши військовий квиток. У Метью з'явилась можливість перейти в Службу Безпеки України, але хлопець так сильно полюбив ЗСУ, що не міг більше її покинути. Гарно працювавши Метью підвищили до Лейтенанта. Було дуже багато роботи, яку повинен був розгрібати саме Дефо. Після 3-ох неділь важкої праці все стало більш легшим. Старший склад бачив величезну роботу Лейтенанта та з кожним разом починали довіряти йому все більше і більше. Кар'єра у Метью продовжує рости...
Глава сьома - Незаконна допомога Генералу
Пройшло 3 роки. Метью був на посаді Підполковника, кожний співробітник хотів би працювати з ним. Дефо завжди міг викрутитись із ситуації та зробити все охайно без підозр. Зарплати сильно понизили, таким чином корупція продовжувала рости і рости. Дефо полюбляв незаконним шляхом підзаробити грошей. Ніколи не втрачав часу. Старшому складу подобалась його праця. Метью мав тісні стосунки з Генералом. Одної ночі Генерал подзвонив йому та повідомив, що йому дуже сильно потрібна допомога. Дефо підірвався та поїхав до Керівника. Приїхавши, він побачив, як Генерал з неохайності вбив людину. Генерал запропонував йому посаду Полковника, якщо хлопець вирішить проблему. Дефо розумів, що може втратити все та буде нести за це покарання. Але він не міг відмовитись від такої пропозиції та підставити Генерала та погодився йому допомогти.
Глава сьома - Нова посада
Після 2-ох годин Метью зміг вирішити проблему, та закрив всі сліди злочину. Він підставив все так, начебто це було самовбивство. Генерал дуже був вдячний Дефо та як і обіцяв підвищив його на посаду Полковника за великі досягнення. Метью дуже був радісний, він дуже хотів цю посаду. Дефо продовжує виконувати свої обов'язки. Зайнявши посаду Полковника, йому дали під Керівництво підрозділ, яким він займався. Все було дуже круто.
Глава восьма - Ціль досягнута
Дефо гарно працював для країни. Мав гарну репутацію та зв'язки по всій Україні. В нього було багато друзів, з ними було весело. Генералу залишилось дуже мало часу до пенсії, тому він запропонував своєму другові Полковнику піти після нього по довірі. Метью був дуже радий і одночасно сумний. Він дуже поважав свого Керівника і не хотів з ним прощатись. Через декілька місяців Дефо встав на посаду Генерала Збройних Сил України. Ціль Дефо досягнена! По переду дуже багато роботи...
Глава десята - Робочі проблеми
Вставши на посаду Генерала у Дефо з'явилась купа роботи, яку він повинен був зробити за дуже маленький срок. Він упорно працював та робив все для того, щоб у фракції було все прекрасно. З кожним днем бійці довбили мозок Генералу. Дуже багато проблем навалилось на нього. Метью мав погану стресостійкість та дуже часто не міг контролювати свої дії. Одного разу після масових провокацій Генерал не стримався та ледве не вбив людину голими руками. Було дуже багато випадків, коли стресостійкість Дефо його сильно підводила, але маючи велику репутацію, на все це зазвичай закривали очі. Побачивши все це, Метью вирішив взяти відпустку та поїхати в іншу країну задля заспокоєння. Так і продовжувалась кар'єра. Фракція розвивалась, рухалась вперед.
Глава одинадцята - Новий шлях
Пройшло декілька років, як Метью встав на посаду Генерала ЗСУ та вже прийшов час зніматись з посади. Він прийняв рішення передати свою посаду дуже гарній людині, яка протягом всього часу допомагала Метью розвивати ЗСУ. Після передачі посади, Дефо прийняв рішення переїхати тимчасово в Італію, але так і не зміг цього зробити. Йому подзвонив Президент України та попросив його завітати до Верховної Ради. Метью приїхав на місце та почалась цікава та довга розмова з Президентом. Через декілька хвилин розмова закінчилась. Метью запропонували встати на посаду Генерала НПУ м.Київ за великі досягнення на посаді Генерала ЗСУ. Гарно подумавши, Дефо прийняв рішення спробувати нову високу посаду. Через декілька тижнів, Метью отримав повний доступ до головного управління. Нова історія почалась...
Глава дванадцята - Не все так просто
Отримавши посвідчення з шевронами, новий Генерал поїхав в ГУНП м.Київ для ознайомлення з особовим складом та функціюванням організації. Переглянувши все Метью зрозумів, що НПУ м.Київ в дуже плачевному стані. Він не втрачаючи часу почав все відновлювати до оптимального стану, набираючи нове керівництво, закупаючи необхідні витратники та переатестовуючи особовий склад. Дуже складно давалось Метью підняти організацію на ноги, але з кожним днем він успішно її покращував. Іноді, вирішуючи одне питання, з'являлось ще більше, але завдяки новому керівництву, все це вирішувати було набагато швидше. Через декілька місяців важкої роботи, функціювання ГУНП м.Київ нормалізувалось.
Глава тринадцята - Хто краще
Виконуючи свої службові обов'язки, Метью побачив у загальній рації, що Міністр Внутрішніх Справ оголосив про проведення термінового засідання. Не втрачаючи часу, Генерал НПУ м.Київа вирушив на зустріч. Після того, як всі зібрались, Міністр розпочав засідання. Він повідомив, що найкраще управління отримає величезний грант, який допоможе в розвитку організації. Це дуже сильно замотивувало Метью та він почав плідно працювати. Виявилося, що інші відділення набагато краще, ніж відділення Метью, але це не зупиняло його. Він почав піднімати всі підрозділи та робити все для того, що виграти грант. Останнього тижня, робота під управлінням Метью, стала дуже важною та суворою. Це дуже здивувало Міністра та він почав більш плідно слідкувати за роботою. Після пройденого місяця, за результатами з невеликою різницею, управління Дефо зайняла перше місце. Метью дуже зрадів та видав всім співробітникам великі премії.
Глава чотирнадцята - Потужна помста
Пройшло багато часу, робота продовжувала кипіти, кишені заповнювались грошима, а грант радував головне управління новим ремонтом, службовими автівками та новим штрафмайданчиком. Перебувавши вдома, Метью побачив по 1+1, що на Мера Дніпра був напад, який пройшов успішно. На жаль Мера було вбито. Дефо був сильно засмучений та здивований так, як це був його гарний знайомий. Дуже розізлившись, Метью почав займатись цим ділом та шукати злочинців. Після декількох тижнів, знайшовся один з злочинців, через якого Дефо зміг вийти на іншу команду та замовника. Закривши кримінальну справу та посадивши всіх вибл#дків, головне управління м.Київа потрапила у всі новини та Президент особисто віддячив Генерала Метью за плідну роботу. Після довгої розмови з Президентом, він запропонував Дефо податись в кандидати на посаду нового Мера м.Дніпра...
Глава п'ятнадцята - Крісло нового Мера
Обдумавши пропозиції Дефо, він згодився податись в кандидати та почав розвиватись у новому напрямку. Маючи величезну репутацію та посаду, у Дефо був великий шанс виграти дебати. Конкуренція також була, суперники знали, чи можна зачипити Генерала та як його подолати. Після декілька днів підготовки, розпочався вирішальний етап, який вирішить наступний шлях Метью. Суперники не здавались та максимально відбивались, Дефо мав вагомі аргументи та зміг перемогти дебати, вставши на посаду Мера. Після всіх вирішених питань, Метью став розгрібати проблеми міста. Ніхто у ньому не сумнівався так, як він дуже гарно себе проявив на минулих посадах. Поставивши його людей на керівництво різних підрозділів, робота почала кипіти, як і раніше.
Глава шістнадцята - Красти, так непомітно
Пройшло 2 роки, Метью зробив пропозицію своїй дівчині, з якою вони таємно зустрічались, ще до посади Мера. За цей час багато, чого змінилось. Керівництво масово крало гроші з грантів, Метью дозволяв це робити та теж не втрачав часу. Це не заважало розвивати місто та громадяни майже нічого не підозрювали. Займаючись корупцією Дефо зміг забезпечити свою сім'ю грошима. У них ніколи не було проблем по цьому питанню, але підозри все ж таки почали з'являлись. Не міг звичайний Мер так круто заробляти, тому Дефо знову потрібно сховати сліди злочинства. Він придбав собі бізнес, яким займався у вільний час. 50% свого майна він сховав у іншому місці, куди їхав на відпочинок. 20% майна він переписав на батьків а останні 30% залишив собі. Після того потрібно було зробити на всяк випадок план "Б". Він зробив собі закордонний нелегальний паспорт та документи які можуть доказати всі його дії та алібі. Після цього, питання поступово почали зникати, поки не прийшов він...
Глава сімнадцята - Проблемка
На посаду Полковника Служби Безпеки України та Керівника підрозділу ДБР призначили нову особу, головного ворога Метью, який мав особисту неприязнь до нього. Все це обернулось дуже плачевно, коли він почав рити все можливе на "найкраще та чесне" керівництво Мерії м.Дніпра. Метью почав терміново закривати всі чорні справи та направляти їх в правильний рух, але це не завжди допомагало та все одно було, до чого докопатись. Після багатьох спроб злити керівництво, все потрохи почало нормалізуватись. Метью заспокоївся та вирішив, що йому треба взяти відпустку. Назначивши свого заступника на тимчасового керівника, він зібрав валізи та полетів у Італію зі своєю дружиною Ангеліною.
Глава вісімнадцята - Остаточний кінець чи новий початок?
Після повернення з відпустки, життя для Метью стало прекрасним. Але не тут воно було... Відкривши телефон, Мер побачив багато пропущених викликів та повідомлень від свого знайомого з НПУ: "Вали з країни, ТЕРМІНОВО! На тебе ордер зробили! В тебе година, не менше!". Зібравши все можливе, що тільки міг Дефо, вони негайно вирушили в сторону Аеропорту. Додому залетіла СБУ та почала масовий обшук. Метью подали в розшук. Дана новина з'явилась по всій Україні. Маючи свій власний літак, Метью все ж таки встиг вилетіти з країни. Знайшовши достатньо інформації та розкривши всі секрети, все його майно, вартістю в 500 мільйонів гривень було повністю конфісковано, банківські рахунки заморозили, керівництво Мерії було арештовано. Метью увійшов в чорний список країни за масову корупцію та взаємодію з нелегальними структурами. Це кінець...
Глава дев'ятнадцята - Нове життя
Після того, як батьки дізнались, про махінації сина, вони були засмучені та не хотіли ні чути, ні бачити Метью. Дефо зі своєю дружиною, вирішили поїхати у США. Нове життя було доволі складним без репутації, зв'язків та адекватних відносин. Ангеліні було дуже складно з Метью та вони часто сварились, із за чого їхньому браку прийшов кінець... Метью абсолютно все просрав за личині дні. Повністю витративши сили, мотивацію та надію, Дефо почав запивати горе. З кожним днем він випивав дуже багато алкоголю, чим робив тільки гірше. Зібравшись з силами та переборовши жахливий стан, він все ж таки зміг виправитись та розпочав новий шлях у новій країні.
━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━
Складне життя складної людини 1.0
━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━ 》❈《 ━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━
Глава перша - Дитинство
Дефо Метью Філіпович народився 21-го жовтня о 1986-му році у місті Кривий Ріг.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Метью звали Марта. Вона працювала мед.сестрою в лікарні і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Філіп, він мав свій бізнес. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож хлопчик найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Романом, який був колишнім Генералом ЗСУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Дефо поступово з малих років зробив собі загартування - бути сильним та стресостійкім в будь-яких умовах та ситуаціях.
Глава друга - Ціль Метью
Метью часто виходив на вулицю і грав зі своїми однолітками у військовослужбовців. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюблені книжки були про військовослужбовців. Він детально вивчав МВС та МО. Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Хлопчик мріяв стати Генералом СБУ. Так і провів Метью дитинство, поки йому не виповнилося 15 років. С цього моменту життя хлопця перейшло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника Головного лікаря в Італії, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду. Не втрачаючи часу, вона попрощалася та поїхала у нову подорож.
Глава третя - Як все почалося
Мама в Італії, батько постійно у відрядженнях, Метью вже нічого не тримало у Кривому Розі. Він прийняв рішення переїхати у Дніпро. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. В Дніпрі хлопець знайшов собі друзів, з якими він проводив весь вільний час. Після цього Дефо перестав бути гарним хлопчиком... Вони постійно робили маячню, всі в школі скаржились на них. Після багатьох проблем в школі, батьки дізнались про вчинки сина та дуже сильно засмутились. Після приїзду в Дніпро, батьки почали розбиратись з хлопцем, але він їх не слухався. Неадекватна поведінка продовжувалась та не давала нікому спокою. З кожним днем їхні дії були ще гірше і гірше. Батько Метью так розізлився, що прийняв рішення відправити сина на перевиховання в ЗСУ. Він взяв усі необхідні документи та поїхав записувати Метью на військовий облік.
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Минув 9-й клас. Метью закінчив школу, хоча і погано. Через декілька днів додому надійшла листівка. Хлопець, відкривши її, дуже сильно здивувався. Батько дав декілька хвилин на те, щоб зібрати всі важливі речі. Дефо швидко все зібрав та батько відвіз його у військомат, де його почали перевіряти. Приїхавши на базу Метью перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках, рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці, Метью, начебто, прийшов у адекватний стан та два рази підвищився, вставши на посаду Старшого Солдата. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення. Метью три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення відкласти свою ціль і продовжувати розвиватися у ЗСУ. Час йде, Ст Солдат Метью стає все сильнішим і сильнішим. Старшому складу дуже подобається, як працює Дефо, поки не трапилась одна жахлива ситуація... Полковник крикнув в рацію КОД - 5...
Глава п'ята - Неохайний Рекрут
Всі військовослужбовці встали в шеренгу та почали уважно слухати Полковника. "На нас запланований напад, ми повинні підготуватися до нього. В нас є 40 хвилин! " - голосно сказав Полковник. (Після 40 хвилин) Всі упорно відбиваються. У Метью закінчилися патрони, він відходить за приграду і бачить, як Рекрут з неохайності стріляє у нашого військовослужбовця. Дефо бере всю провину на себе. (Після нападу в кабінеті Генерала) "Ти розумієш, що ти накоїв? Ти це розумієш? А якщо б ти його вбив?" - сказав Генерал Метью. В цей час швидко входить у кімнату Рекрут і признається: "Це я зробив, п.Генералу!" (30 хвилин вирішень проблем). Генералу дуже сподобався вчинок Дефо. Він прийняв рішення видати хлопцю премію. Дефо дуже зрадів від такого та в нього з'явилось бажання працювати ще більше і більше.
Глава шоста - Початок кар'єри
Життя стало цікавішим, отримавши військовий квиток. У Метью з'явилась можливість перейти в Службу Безпеки України, але хлопець так сильно полюбив ЗСУ, що не міг більше її покинути. Гарно працювавши Метью підвищили до Лейтенанта. Було дуже багато роботи, яку повинен був розгрібати саме Дефо. Після 3-ох неділь важкої праці все стало більш легшим. Старший склад бачив величезну роботу Лейтенанта та з кожним разом починали довіряти йому все більше і більше. Кар'єра у Метью продовжує рости...
Глава сьома - Незаконна допомога Генералу
Пройшло 3 роки. Метью був на посаді Підполковника, кожний співробітник хотів би працювати з ним. Дефо завжди міг викрутитись із ситуації та зробити все охайно без підозр. Зарплати сильно понизили, таким чином корупція продовжувала рости і рости. Дефо полюбляв незаконним шляхом підзаробити грошей. Ніколи не втрачав часу. Старшому складу подобалась його праця. Метью мав тісні стосунки з Генералом. Одної ночі Генерал подзвонив йому та повідомив, що йому дуже сильно потрібна допомога. Дефо підірвався та поїхав до Керівника. Приїхавши, він побачив, як Генерал з неохайності вбив людину. Генерал запропонував йому посаду Полковника, якщо хлопець вирішить проблему. Дефо розумів, що може втратити все та буде нести за це покарання. Але він не міг відмовитись від такої пропозиції та підставити Генерала та погодився йому допомогти.
Глава сьома - Нова посада
Після 2-ох годин Метью зміг вирішити проблему, та закрив всі сліди злочину. Він підставив все так, начебто це було самовбивство. Генерал дуже був вдячний Дефо та як і обіцяв підвищив його на посаду Полковника за великі досягнення. Метью дуже був радісний, він дуже хотів цю посаду. Дефо продовжує виконувати свої обов'язки. Зайнявши посаду Полковника, йому дали під Керівництво підрозділ, яким він займався. Все було дуже круто.
Глава восьма - Ціль досягнута
Дефо гарно працював для країни. Мав гарну репутацію та зв'язки по всій Україні. В нього було багато друзів, з ними було весело. Генералу залишилось дуже мало часу до пенсії, тому він запропонував своєму другові Полковнику піти після нього по довірі. Метью був дуже радий і одночасно сумний. Він дуже поважав свого Керівника і не хотів з ним прощатись. Через декілька місяців Дефо встав на посаду Генерала Збройних Сил України. Ціль Дефо досягнена! По переду дуже багато роботи...
Глава десята - Робочі проблеми
Вставши на посаду Генерала у Дефо з'явилась купа роботи, яку він повинен був зробити за дуже маленький срок. Він упорно працював та робив все для того, щоб у фракції було все прекрасно. З кожним днем бійці довбили мозок Генералу. Дуже багато проблем навалилось на нього. Метью мав погану стресостійкість та дуже часто не міг контролювати свої дії. Одного разу після масових провокацій Генерал не стримався та ледве не вбив людину голими руками. Було дуже багато випадків, коли стресостійкість Дефо його сильно підводила, але маючи велику репутацію, на все це зазвичай закривали очі. Побачивши все це, Метью вирішив взяти відпустку та поїхати в іншу країну задля заспокоєння. Так і продовжувалась кар'єра. Фракція розвивалась, рухалась вперед.
Глава одинадцята - Новий шлях
Пройшло декілька років, як Метью встав на посаду Генерала ЗСУ та вже прийшов час зніматись з посади. Він прийняв рішення передати свою посаду дуже гарній людині, яка протягом всього часу допомагала Метью розвивати ЗСУ. Після передачі посади, Дефо прийняв рішення переїхати тимчасово в Італію, але так і не зміг цього зробити. Йому подзвонив Президент України та попросив його завітати до Верховної Ради. Метью приїхав на місце та почалась цікава та довга розмова з Президентом. Через декілька хвилин розмова закінчилась. Метью запропонували встати на посаду Генерала НПУ м.Київ за великі досягнення на посаді Генерала ЗСУ. Гарно подумавши, Дефо прийняв рішення спробувати нову високу посаду. Через декілька тижнів, Метью отримав повний доступ до головного управління. Нова історія почалась...
Глава дванадцята - Не все так просто
Отримавши посвідчення з шевронами, новий Генерал поїхав в ГУНП м.Київ для ознайомлення з особовим складом та функціюванням організації. Переглянувши все Метью зрозумів, що НПУ м.Київ в дуже плачевному стані. Він не втрачаючи часу почав все відновлювати до оптимального стану, набираючи нове керівництво, закупаючи необхідні витратники та переатестовуючи особовий склад. Дуже складно давалось Метью підняти організацію на ноги, але з кожним днем він успішно її покращував. Іноді, вирішуючи одне питання, з'являлось ще більше, але завдяки новому керівництву, все це вирішувати було набагато швидше. Через декілька місяців важкої роботи, функціювання ГУНП м.Київ нормалізувалось.
Глава тринадцята - Хто краще
Виконуючи свої службові обов'язки, Метью побачив у загальній рації, що Міністр Внутрішніх Справ оголосив про проведення термінового засідання. Не втрачаючи часу, Генерал НПУ м.Київа вирушив на зустріч. Після того, як всі зібрались, Міністр розпочав засідання. Він повідомив, що найкраще управління отримає величезний грант, який допоможе в розвитку організації. Це дуже сильно замотивувало Метью та він почав плідно працювати. Виявилося, що інші відділення набагато краще, ніж відділення Метью, але це не зупиняло його. Він почав піднімати всі підрозділи та робити все для того, що виграти грант. Останнього тижня, робота під управлінням Метью, стала дуже важною та суворою. Це дуже здивувало Міністра та він почав більш плідно слідкувати за роботою. Після пройденого місяця, за результатами з невеликою різницею, управління Дефо зайняла перше місце. Метью дуже зрадів та видав всім співробітникам великі премії.
Глава чотирнадцята - Потужна помста
Пройшло багато часу, робота продовжувала кипіти, кишені заповнювались грошима, а грант радував головне управління новим ремонтом, службовими автівками та новим штрафмайданчиком. Перебувавши вдома, Метью побачив по 1+1, що на Мера Дніпра був напад, який пройшов успішно. На жаль Мера було вбито. Дефо був сильно засмучений та здивований так, як це був його гарний знайомий. Дуже розізлившись, Метью почав займатись цим ділом та шукати злочинців. Після декількох тижнів, знайшовся один з злочинців, через якого Дефо зміг вийти на іншу команду та замовника. Закривши кримінальну справу та посадивши всіх вибл#дків, головне управління м.Київа потрапила у всі новини та Президент особисто віддячив Генерала Метью за плідну роботу. Після довгої розмови з Президентом, він запропонував Дефо податись в кандидати на посаду нового Мера м.Дніпра...
Глава п'ятнадцята - Крісло нового Мера
Обдумавши пропозиції Дефо, він згодився податись в кандидати та почав розвиватись у новому напрямку. Маючи величезну репутацію та посаду, у Дефо був великий шанс виграти дебати. Конкуренція також була, суперники знали, чи можна зачипити Генерала та як його подолати. Після декілька днів підготовки, розпочався вирішальний етап, який вирішить наступний шлях Метью. Суперники не здавались та максимально відбивались, Дефо мав вагомі аргументи та зміг перемогти дебати, вставши на посаду Мера. Після всіх вирішених питань, Метью став розгрібати проблеми міста. Ніхто у ньому не сумнівався так, як він дуже гарно себе проявив на минулих посадах. Поставивши його людей на керівництво різних підрозділів, робота почала кипіти, як і раніше.
Глава шістнадцята - Красти, так непомітно
Пройшло 2 роки, Метью зробив пропозицію своїй дівчині, з якою вони таємно зустрічались, ще до посади Мера. За цей час багато, чого змінилось. Керівництво масово крало гроші з грантів, Метью дозволяв це робити та теж не втрачав часу. Це не заважало розвивати місто та громадяни майже нічого не підозрювали. Займаючись корупцією Дефо зміг забезпечити свою сім'ю грошима. У них ніколи не було проблем по цьому питанню, але підозри все ж таки почали з'являлись. Не міг звичайний Мер так круто заробляти, тому Дефо знову потрібно сховати сліди злочинства. Він придбав собі бізнес, яким займався у вільний час. 50% свого майна він сховав у іншому місці, куди їхав на відпочинок. 20% майна він переписав на батьків а останні 30% залишив собі. Після того потрібно було зробити на всяк випадок план "Б". Він зробив собі закордонний нелегальний паспорт та документи які можуть доказати всі його дії та алібі. Після цього, питання поступово почали зникати, поки не прийшов він...
Глава сімнадцята - Проблемка
На посаду Полковника Служби Безпеки України та Керівника підрозділу ДБР призначили нову особу, головного ворога Метью, який мав особисту неприязнь до нього. Все це обернулось дуже плачевно, коли він почав рити все можливе на "найкраще та чесне" керівництво Мерії м.Дніпра. Метью почав терміново закривати всі чорні справи та направляти їх в правильний рух, але це не завжди допомагало та все одно було, до чого докопатись. Після багатьох спроб злити керівництво, все потрохи почало нормалізуватись. Метью заспокоївся та вирішив, що йому треба взяти відпустку. Назначивши свого заступника на тимчасового керівника, він зібрав валізи та полетів у Італію зі своєю дружиною Ангеліною.
Глава вісімнадцята - Остаточний кінець чи новий початок?
Після повернення з відпустки, життя для Метью стало прекрасним. Але не тут воно було... Відкривши телефон, Мер побачив багато пропущених викликів та повідомлень від свого знайомого з НПУ: "Вали з країни, ТЕРМІНОВО! На тебе ордер зробили! В тебе година, не менше!". Зібравши все можливе, що тільки міг Дефо, вони негайно вирушили в сторону Аеропорту. Додому залетіла СБУ та почала масовий обшук. Метью подали в розшук. Дана новина з'явилась по всій Україні. Маючи свій власний літак, Метью все ж таки встиг вилетіти з країни. Знайшовши достатньо інформації та розкривши всі секрети, все його майно, вартістю в 500 мільйонів гривень було повністю конфісковано, банківські рахунки заморозили, керівництво Мерії було арештовано. Метью увійшов в чорний список країни за масову корупцію та взаємодію з нелегальними структурами. Це кінець...
Глава дев'ятнадцята - Нове життя
Після того, як батьки дізнались, про махінації сина, вони були засмучені та не хотіли ні чути, ні бачити Метью. Дефо зі своєю дружиною, вирішили поїхати у США. Нове життя було доволі складним без репутації, зв'язків та адекватних відносин. Ангеліні було дуже складно з Метью та вони часто сварились, із за чого їхньому браку прийшов кінець... Метью абсолютно все просрав за личині дні. Повністю витративши сили, мотивацію та надію, Дефо почав запивати горе. З кожним днем він випивав дуже багато алкоголю, чим робив тільки гірше. Зібравшись з силами та переборовши жахливий стан, він все ж таки зміг виправитись та розпочав новий шлях у новій країні.
━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━
Останнє редагування:
