Ви використовуєте застарілий веб-переглядач. Цей і інші сайти можуть показуватися в ньому некоректно. Вам потрібно оновити веб-переглядач або спробувати використати інший.
Стаття 1. Правова основа трудового законодавства
Трудове законодавство штату San Andreas ґрунтується на Конституції штату, законодавстві штату та інших нормативно-правових актах.
Положення цього Кодексу поширюються на всіх працівників, роботодавців, державні органи, державні установи та комерційні підприємства, які здійснюють діяльність на території штату.
Стаття 2. Цілі трудового законодавства
а) Захист трудових прав і свобод працівників.
б) Сприяння зайнятості населення.
в) Забезпечення справедливих і безпечних умов праці.
г) Регулювання трудових відносин між працівниками та роботодавцями.
ґ) Сприяння розвитку державного та приватного секторів економіки.
Стаття 3. Основні принципи трудових відносин
а) Свобода праці та вибору професії.
б) Рівність можливостей при працевлаштуванні.
в) Заборона примусової праці.
г) Заборона дискримінації у сфері праці.
ґ) Забезпечення безпечних умов праці.
д) Добросовісність сторін трудових відносин.
е) Свобода укладення трудового контракту.
є) Вільне припинення трудових відносин відповідно до цього Кодексу.
Стаття 4. Мінімальні гарантії оплати праці
а) Мінімальна заробітна плата становить 500$ на тиждень.
б) Уряд штату має право затверджувати додаткові програми матеріальної підтримки працівників.
в) Федеральний уряд може надавати додаткове фінансування окремим категоріям громадян відповідно до чинного законодавства.
Стаття 5. Сторони трудових відносин Працівник - фізична особа, яка виконує роботу на підставі трудового контракту або призначення на посаду. Роботодавець - фізична особа, компанія, державна установа або інша організація, яка забезпечує робоче місце та виплачує винагороду за працю.
Уповноважений представник роботодавця - особа, якій надано право здійснювати кадрові повноваження від імені роботодавця.
Стаття 6. Виникнення трудових відносин
Трудові відносини виникають у разі:
а) Укладення трудового контракту.
б) Призначення на державну посаду.
в) Фактичного допуску до виконання трудових обов'язків роботодавцем.
Стаття 7. Вільне працевлаштування
а) Трудові відносини у штаті San Andreas базуються на принципі вільного працевлаштування.
б) Роботодавець має право припинити трудові відносини у будь-який момент, якщо інше не передбачено контрактом або законодавством.
в) Працівник має право залишити посаду у будь-який момент.
г) Забороняється звільнення з дискримінаційних або інших протиправних підстав.
ґ) Роботодавець не зобов'язаний обґрунтовувати припинення трудових відносин, якщо інше не передбачено законодавством штату, трудовим контрактом або внутрішніми нормативними актами організації.
Стаття 8. Права працівника
Працівник має право:
а) На безпечні умови праці.
б) На своєчасну оплату праці.
в) На відпочинок.
г) На рівне ставлення.
ґ) На отримання інформації про умови праці.
д) На подання скарг щодо порушення трудових прав.
Стаття 9. Обов'язки працівника
Працівник зобов'язаний:
а) Виконувати службові обов'язки.
б) Дотримуватися внутрішніх правил роботодавця.
в) Дотримуватися правил безпеки.
г) Зберігати майно роботодавця.
ґ) Поважати інших працівників та громадян.
Стаття 10. Права роботодавця
Роботодавець має право:
а) Наймати працівників.
б) Припиняти трудові відносини.
в) Встановлювати внутрішні правила.
г) Проводити службові перевірки.
ґ) Заохочувати або притягати працівників до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 11. Обов'язки роботодавця
Роботодавець зобов'язаний:
а) Забезпечувати безпечні умови праці.
б) Виплачувати заробітну плату.
в) Дотримуватися законодавства штату.
г) Не допускати дискримінації.
ґ) Забезпечувати належний облік працівників.
Стаття 12. Робочий час
Робочий графік визначається роботодавцем або трудовим контрактом.
Працівник зобов'язаний виконувати трудові обов'язки відповідно до встановленого графіка.
Стаття 13. Час відпочинку
До часу відпочинку належать:
а) Перерви протягом робочого дня (не більше 2 годин на добу).
б) Щорічна оплачувана відпустка тривалістю до 7 діб.
в) Вихідні дні.
г) Святкові дні.
Стаття 14. Форми оплати праці
Оплата праці здійснюється шляхом:
а) Основної заробітної плати.
б) Преміальних виплат.
в) Інших виплат, передбачених законодавством або контрактом.
Стаття 15. Преміювання працівників державних установ
Стаття 15.1. Для державних організацій преміальні виплати здійснюються в межах єдиної системи преміювання, затвердженої Government.
Стаття 15.2. Преміювання працівників державних організацій проводиться на підставі службових документів, відомостей, підтверджених результатів роботи та в порядку, встановленому окремим положенням Government.
Стаття 15.3. Подача заявок на преміювання працівників державних організацій здійснюється уніфіковано через єдиний порядок обліку та розгляду заявок.
Стаття 15.4. Кошти, погоджені для преміювання особового складу державної організації, перераховуються Government на казну відповідної організації.
Стаття 15.5. З моменту зарахування погоджених коштів на казну державної організації обов’язок щодо своєчасної та повної виплати премій працівникам покладається на керівника відповідної організації.
Стаття 15.6. Керівник державної організації не має права здійснювати преміальну виплату самому собі. Власне преміювання керівника здійснюється за окремим порядком через уповноважену особу.
Стаття 15.7. У разі невиплати, неповної виплати або безпідставної затримки погодженої преміальної виплати працівник має право звернутися із заявою до Офісу Генерального Прокурора на керівництво відповідної державної організації.
Стаття 15.8. Детальний порядок нарахування балів, обмеження сум, строки, порядок подачі заявок та порядок виплат визначаються окремим нормативним положенням Уряду штату.
Стаття 16. Загальні положення
Працівники зобов'язані дотримуватися трудової дисципліни.
Роботодавець забезпечує справедливий і професійний порядок праці.
Стаття 17. Службова перевірка
Роботодавець має право проводити службову перевірку у разі підозри на порушення трудової дисципліни.
Працівнику повинна бути надана можливість надати пояснення.
Стаття 18. Заохочення
За сумлінну працю можуть застосовуватись:
а) Подяка.
б) Премія.
в) Підвищення в посаді.
г) Інші види заохочення.
РОЗДІЛ VI. ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ
Стаття 20. Особи, які можуть здійснювати відсторонення
а)Роботодавець.
б)Керівник державної установи.
в)Суд.
г)Офіс Генерального прокурора під час проведення службових або кримінальних розслідувань у межах своєї компетенції.
Стаття 21. Підстави відсторонення
а) Втрата кваліфікації.
б) Непроходження обов'язкової атестації.
в) Відсутність чинних медичних документів.
г) Проведення службового розслідування.
ґ) Кримінальне провадження, пов'язане з виконанням службових обов'язків.
Стаття 22. Строк відсторонення
Строк відсторонення не може перевищувати 3 доби, якщо інше не визначено рішенням суду або окремим законом.
Після завершення перевірки працівник підлягає поновленню або звільненню відповідно до результатів розгляду.
РОЗДІЛ VII. ПРИВАТНА ПІДПРИЄМНИЦЬКА ТА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 23. Загальні положення
На території штату San-Andreas дозволяється законна приватна підприємницька та комерційна діяльність.
«СМВ (Single-Member Venture)» - одноосібне підприємство, зареєстроване на одного власника.
Комерційні організації визнаються окремими комерційнимипідприємствами та організаціями.
Департамент фінансів здійснює фінансовий контроль, веде реєстр і контролює ліцензування.
Діяльність без державної реєстрації та чинної ліцензії забороняється.
Стаття 24. Державна реєстрація комерційного підприємства
Оформлення або поновлення державної реєстрації СМВ чи комерційної організації становить 300 000$.
Для реєстрації подається заява із базовими даними власника, назви, напряму діяльності, адреси та заявленої кількості працівників.
У разі зміни директора або виду діяльності комерційне підприємство зобов’язане пройти поновлення реєстрації з повторним внесенням актуальних даних до реєстру.
Після подання заяви Департамент фінансів проводить перевірку та визначає категорію ліцензії.
Після схвалення відомості вносяться до офіційного та єдиного реєстру підприємств штату.
Стаття 25. Ліцензування підприємницької та комерційної діяльності
Ліцензія на ведення приватної комерційної діяльності оформлюється строком до 7 діб.
Категорії ліцензій визначаються за фактичною кількістю працівників:
I - до 20 працівників (200 000$),
II - від 21 до 40 працівників (300 000$),
III - від 41 до 80 працівників (400 000$),
IV - від 81 працівника і більше (500 000$).
Категорія визначається за результатами фінансової перевірки та фактичним штатним складом підприємства.
У разі зміни кількості працівників, директора, адреси або виду діяльності проводиться повторна перевірка і переоформлення ліцензії.
Підприємницька ліцензія не замінює спеціальні дозволи.
Стаття 26. Обов’язки комерційного підприємства та фінансовий контроль
Комерційне підприємство зобов’язане своєчасно проходити державну реєстрацію та ліцензування, поновлювати реєстрацію після зміни директора або виду діяльності, підтримувати актуальні дані, у тому числі щодо кількості працівників, та не перешкоджати фінансовій перевірці.
Департамент фінансів має право перевіряти документи, звіряти відомості, складати акти та видавати приписи.
Керівник комерційного підприємства зобов’язаний зберігати підтвердження оплати державної реєстрації та ліцензії й надавати їх під час фінансової перевірки.
Відсутність підтвердження оплати є підставою для накладення штрафу, а також повторного оформлення та оплати реєстрації і ліцензії.
Стаття 27. Відповідальність за порушення
Штраф 500 000$ накладається не лише за відсутність ліцензії, а і за відсутність державної реєстрації або її непоновлення після зміни директора чи виду діяльності.
У разі несплати штрафу діяльність комерційного підприємства заморожується.
У разі ухилення або продовження діяльності матеріали передаються до Офісу Генерального прокурора.
Відновлення діяльності можливе лише після усунення порушень, сплати штрафу та повторної перевірки.
Неознайомлення з чинним законодавством штату не звільняє керівника комерційного підприємства від відповідальності та сплати штрафів.
Стаття 28. Регулювання реклами комерційної діяльності
Інформаційні організації, медіа-компанії та інші розповсюджувачі реклами мають право публікувати рекламу лише підприємств, що мають чинну державну реєстрацію та ліцензію.
Розміщення або поширення реклами неліцензованого підприємства тягне за собою штраф 250 000$ за кожен випадок порушення для інформаційної організації або медіа-компанії.
Повторне порушення або відмова виконати припис Департаменту фінансів є підставою для фінансової перевірки та передачі матеріалів до Офісу Генерального прокурора.
РОЗДІЛ VIII. МЕДИЧНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Стаття 29. Загальні вимоги
Усі державні установи та комерційні підприємства зобов'язані мати чинну медичну ліцензію для здійснення діяльності.
Стаття 30. Умови отримання ліцензії
а) Ліцензія видається Департаментом охорони здоров'я.
б) Для отримання ліцензії необхідно пройти перевірку відповідності встановленим нормам.
в) Кожен працівник повинен мати чинну медичну картку.
Стаття 31. Строк дії ліцензії
а) Медична ліцензія видається строком на 1 місяць.
б) У разі зміни керівника ліцензія підлягає переоформленню.
РОЗДІЛ IX. ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА КАР'ЄРНЕ ПРОСУВАННЯ
Стаття 32. Загальні положення
Цей Розділ визначає порядок кар'єрного просування працівників державних установ та правоохоронних органів штату San Andreas.
Метою Положення є забезпечення прозорої, справедливої та професійної системи службового просування, заснованої на досвіді, кваліфікації, результатах роботи та службовій репутації.
Кар'єрне просування здійснюється з урахуванням мінімального строку перебування на посаді, службових досягнень та кадрових потреб відповідної установи.
Остаточне рішення щодо підвищення, призначення або переведення приймається керівництвом відповідної організації в межах наданих повноважень.
Жодне положення цього документа не обмежує право керівництва відмовити у підвищенні за наявності дисциплінарних стягнень, незадовільної службової оцінки або інших обґрунтованих підстав.
Стаття 33. Порядок кар'єрного просування у Інформаційній службі Weazel News (WN):
Стажер (1) → Практикант (2): без обмеження часу.
Практикант (2) → Оператор (3): без обмеження часу.
Оператор (3) → Журналіст (4): підвищення не частіше ніж раз на 1 місяць.
Журналіст (4) → Стажер відділу (5): підвищення не частіше ніж раз на 1 місяць.
Стажер відділу (5) → Менеджер (6-9): підвищення не частіше ніж раз на 2 місяці.
Менеджер (6-9) → Заступник начальника відділу (10): підвищення не частіше ніж раз на 3 місяці.
Заступник начальника відділу (10) → Начальник відділу (11): підвищення не частіше ніж раз на 5 місяців та після проходження співбесіди.
Стаття 34. Порядок кар'єрного просування у Армії Сполучених Штатів (US Army):
1-3 звання: підвищення не частіше ніж раз на 1 місяць.
3-5 звання: підвищення не частіше ніж раз на 1 місяць.
5-10 звання: підвищення не частіше ніж раз на 2 місяці.
10-14 звання: підвищення не частіше ніж раз на 5 місяців.
Стаття 35. Порядок кар'єрного просування в Службі екстреної медичної допомоги (EMS):
Студент → Інтерн: без обмеження часу.
Інтерн → Парамедик: без обмеження часу.
Парамедик → Фельдшер: 1 місяць.
Фельдшер → Терапевт: 2 місяці.
Терапевт → Хірург: 2 місяці.
Хірург → Спеціаліст: 3 місяці.
Спеціаліст → Заступник завідувача відділу: 4 місяці.
Заступник завідувача відділу → Завідувач відділу: 4 місяці.
Стаття 36. Порядок кар'єрного просування у Федеральному бюро розслідувань (FIB):
1 → 2: можливе в той самий день.
2 → 3: 1 місяць.
3 → 4: 1,5 місяця.
4 → 5: 2 місяці.
5 → 6: 2,5 місяця.
6 → 7: 3 місяці.
7 → 11: за рішенням Директора.
Стаття 37. Порядок кар'єрного просування у LSPD та BCSD
Рядовий склад:
Рекрут → Кадет: скласти теоретичний іспит.
Кадет → Офіцер I: скласти практичний іспит.
Офіцер I → Офіцер II: 1 місяць.
Офіцер II → Офіцер III: 1 місяць.
Офіцер III → Сержант I: 1,5 місяця.
Середній командний склад:
Сержант I → Сержант II: 2 місяці.
Сержант II → Лейтенант I: 2 місяці.
Лейтенант I → Лейтенант II: 2 місяці.
Старший командний склад:
Капітан I → Капітан II: 3 місяці.
Капітан II → Майор: 5 місяців.
Стаття 38. Порядок кар'єрного просування в Уряді штату
Стажер → первинна посада відповідного підрозділу: підвищення не частіше ніж раз на 1 місяць.
Керівники департаментів, їх заступники, начальники відділів та їх заступники призначаються на посади відповідними кадровими наказами.
Переведення із звичайної посади на керівну або старшу посаду здійснюється не частіше ніж раз на 2 місяці.
Стаття 39. Одноразова виплата за вислугу років
Працівники державних установ та правоохоронних органів мають право на отримання вихідної допомоги після припинення служби та подання відповідного рапорту.
Право на отримання допомоги виникає за умови безперервного проходження служби протягом встановленого строку.
Розмір виплати визначається залежно від тривалості безперервної служби:
2 роки — 75 000 $;
3 роки — 150 000 $;
4 роки — 200 000 $;
5 і більше років — 250 000 $.
Стаття 40. Прикінцеві положення
Будь-яке підвищення або призначення повинно бути оформлене відповідним кадровим документом.
Працівники, які мають чинні дисциплінарні стягнення або не відповідають вимогам посади, можуть бути тимчасово обмежені у праві на кар'єрне просування.
Уряд штату має право вносити зміни та доповнення до цього Положення відповідно до потреб державної служби.
Федеральний уряд може здійснювати позачергове присвоєння спеціального звання, рангу або посади за виняткові заслуги під час виконання службових обов'язків.
