Важливо Закон по Секретної Служби Сполучених Штатів Америки в штаті Сан-Андреас | USSS

[Octavian]

Закон​

“Про діяльність Секретної Служби Сполучених Штатів Америки в штаті Сан-Андреас”​

---

Глава 1. Загальні положення​

Стаття 1. Регіональне відділення Секретної служби штату Сан-Андреас​

ч.1 Регіональне відділення Секретної служби Сполучених Штатів Америки у штаті Сан-Андреас (далі — Секретна служба, USSS) є спеціалізованим правоохоронним органом із федеральною та регіональною юрисдикцією, що входить до структури Департаменту національної безпеки штату Сан-Андреас.
ч.2 Секретна служба здійснює свою діяльність з метою забезпечення державної безпеки, стабільності функціонування органів влади та захисту вищих посадових осіб штату.
ч.3 До основних напрямів діяльності Секретної служби належать:
а) забезпечення безпеки перших осіб держави;
б) охорона об’єктів державної влади;
в) захист національної фінансової системи;
г) протидія економічним та посадовим правопорушенням;
ґ) контроль за обігом тютюнових виробів, алкогольної продукції, зброї, медикаментів та наркотичних засобів у межах повноважень;
д) захист державної таємниці та конфіденційної урядової інформації;
е) протидія злочинам проти конституційного ладу, державної влади та безпеки штату;
є) виконання інших завдань, передбачених чинним законодавством штату Сан-Андреас.

---

Стаття 2. Керівництво та нагляд за діяльністю Секретної служби​

ч.1 Загальне керівництво діяльністю Секретної служби здійснюють:

1. Губернатор штату Сан-Андреас;
2. Віцегубернатор штату Сан-Андреас;
3. Голова Департаменту національної безпеки;
4. заступники Голови Департаменту національної безпеки.

ч.2 Безпосереднє управління діяльністю Секретної служби здійснюється Директором Секретної служби та його заступниками.
ч.3 Контроль за дотриманням законності у діяльності Секретної служби покладається на Генерального прокурора штату Сан-Андреас.

---

Стаття 3. Правова основа діяльності​

ч.1 Правову основу діяльності Секретної служби становлять:

1. Конституція штату Сан-Андреас;
2. цей Закон;
3. інші нормативно-правові акти штату;
4. укази, постанови та розпорядження уповноважених посадових осіб.

---

Глава 2. Місії Секретної служби​

Стаття 4. Захисна місія​

ч.1 Захисна місія Секретної служби полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на забезпечення безпеки об’єктів державної охорони та безперешкодного функціонування органів державної влади.
ч.2 До об'єктів захисної місії належать:
а) посадові особи, що мають статус державної охорони;
б) будівлі органів державної влади;
в) інші особи або об’єкти за рішенням Генерального прокурора або Голови Департаменту національної безпеки;
г) місця проведення офіційних державних заходів.
ч.3 До заходів захисної місії належать:
а) надання персональної охорони посадовим особам;
б) запобігання та припинення протиправних посягань;
в) підтримання громадського порядку;
г) здійснення контррозвідувальних та перевірочних заходів;
ґ) забезпечення безпечних маршрутів пересування;
д) супровід об'єктів державної охорони.
ч.4 Під час супроводу об'єкта державної охорони співробітники Секретної служби мають право перебувати разом із ним на будь-якій території у межах законних повноважень.
ч.5 Основні завдання захисної місії:

1. виявлення загроз безпеці
2. забезпечення державної охорони
3. протидія терористичним загрозам
4. припинення злочинів у зоні охорони
5. захист персональних даних посадових осіб
6. виконання спеціальних урядових доручень

---

Стаття 5. Охоронно-слідча місія​

ч.1 Охоронно-слідча місія полягає у забезпеченні захисту національної фінансової системи та проведенні незалежних розслідувань.
ч.2 Секретна служба здійснює:

1. охорону державної фінансової системи
2. розслідування нападів на об'єкти охорони
3. контроль незаконного обігу зброї
4. протидію незаконному обігу наркотиків
5. боротьбу з фінансовими злочинами
6. захист державної таємниці

ч.3 Основні заходи:
а) контроль державних фінансових ресурсів;
б) проведення оперативно-слідчих дій;
в) документування правопорушень;
г) арешт осіб причетних до фінансових злочинів;
д) конфіскація незаконно отриманих ресурсів.

---

Глава 3. Повноваження Секретної служби​

Стаття 6. Права Секретної служби​

ч.1 Секретна служба з метою виконання покладених на неї обов’язків має право:

а) Залучати сили та засоби інших силових структур для організації охоронних, слідчих і розшукових заходів;
б) Вимагати від громадян або співробітників державних структур дотримання дистанції у 10 метрів від об’єкта захисної місії;
б.1) Застосовувати вогнепальну зброю щодо осіб, які не виконали вимогу про дотримання дистанції у 10 метрів від об’єкта захисної місії, попередньо повідомивши про застосування такої зброї;
в) Здійснювати особистий огляд та перевірку документів, що посвідчують особу, у відвідувачів урядових будівель і споруд, у осіб, які перебувають у районі об’єктів охорони, поблизу об’єкта захисної місії, а також перевірку документів на транспортні засоби у районі об’єктів охорони, за винятком осіб, які мають статус недоторканності, після встановлення їх особи;
г) Контролювати пронос речей на охоронювані об’єкти Уряду штату Сан-Андреас;
д) Визначати перелік осіб, яким обмежено доступ на охоронювані об’єкти, а також перелік осіб, яким обмежено перебування на неохоронюваних об’єктах, територіях та приміщеннях, переданих Уряду штату Сан-Андреас, а також мерій міста Лос-Сантос і округу Блейн;
е) Затримувати та доставляти до службового приміщення правоохоронних органів або іншого службового приміщення осіб, підозрюваних у вчиненні правопорушень до 2 стадії згідно процесуального кодексу;

Примітка 1. Старший агент USSS (United States Secret Service) та особи вищого рангу у структурі USSS мають право здійснювати затримання осіб без перебування у службовій формі з метою конспірації під час проведення антикорупційних операцій.
Примітка 2. Перед здійсненням таких дій обов’язковим є попереднє повідомлення керівництва USSS або Офісу Генерального прокурора штату Сан-Андреас в усній або письмовій формі.
Примітка 3. Проведення спеціальних операцій, окрім антикорупційних, здійснюється виключно на підставі постанови прокуратури штату Сан-Андреас.

ж) Використовувати на безоплатній основі аеропорти, аеродроми, вертодроми, посадкові майданчики, морські та річкові порти незалежно від форм власності, будівлі та території державних структур, а також отримувати безоплатне забезпечення польотів і судноплавства;
з) Безперешкодно входити до житлових та інших приміщень, що належать громадянам, на належні їм земельні ділянки, а також на території та у приміщення організацій під час припинення правопорушень або з метою забезпечення безпеки охоронюваних осіб;

Примітка: про всі випадки входження до житлових та інших приміщень проти волі осіб, які в них проживають, Секретна служба повідомляє Генерального прокурора протягом 24 годин;

и) Вживати у разі необхідності заходів щодо тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів і пішоходів на маршрутах пересування об’єктів державної охорони;
к) Отримувати на безоплатній основі від державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності інформацію, необхідну для виконання покладених на Секретну службу обов’язків, за винятком випадків, коли законом встановлено заборону на передачу такої інформації. Державні органи, підприємства, установи та організації зобов’язані надати запитувану інформацію;

Виняток: Федеральне розслідувальне бюро. Інформація може надаватися лише за погодженням Генерального прокурора;

л) Обмінюватися зі спеціальними службами та правоохоронними органами в межах своїх повноважень оперативною інформацією, спеціальними технічними та іншими засобами;
м) Голова Департаменту національної безпеки, Директор Секретної служби або Генеральний прокурор мають право письмовим розпорядженням заборонити окремим особам, які становлять загрозу безпеці об’єктів охорони, відвідування територій урядових будівель і споруд;
н) Викликати громадян для допиту, надання показань, пояснень та проведення інших процесуальних дій у межах чинного законодавства.

---

Стаття 7. Обов'язки Секретної служби​

ч. 1 Секретна Служба зобов’язана:

а) виявляти, попереджати та припиняти злочини й інші протиправні посягання;
б) у необхідних випадках забезпечувати супровід транспортних засобів, у яких пересуваються об'єкти захисної місії;
в) підтримувати громадський порядок як загалом, так і в обсязі, необхідному для забезпечення безпеки об’єктів захисної місії;
г) здійснювати діагностику, евакуацію та знешкодження матеріальних предметів, що викликають підозру щодо їх належності до вибухових речовин, диверсійно-терористичних засобів або пристроїв для несанкціонованого доступу до інформації;
д) проводити розслідування та припиняти діяльність осіб, які підривають державний лад, а також спроби витоку засекреченої інформації;
е) проводити незалежні слідчі дії щодо правопорушень у сфері економіки, фінансів, податків і зборів, правопорушень, пов’язаних із протиправним посяганням на об’єкт захисної місії, злочинів проти державної влади та посадових правопорушень;
ж) забезпечувати власну безпеку;
з) здійснювати взаємодію зі спеціальними службами та правоохоронними органами з метою збору, обробки та аналізу інформації.

---

Глава 4. Застосування сили​

Стаття 8. Застосування фізичної сили​

ч.1 Співробітники Секретної служби мають право застосовувати фізичну силу, зокрема бойові прийоми рукопашного бою, для припинення злочинів та інших правопорушень, затримання осіб, які їх вчинили, подолання протидії законним вимогам співробітників, якщо ненасильницькі способи не забезпечують виконання покладених на них службових обов’язків.

Стаття 9. Застосування вогнепальної зброї​

Зброя застосовується у випадках:

1. захисту співробітників
2. захисту об'єкта охорони
3. звільнення заручників
4. затримання озброєних осіб
5. припинення загрози життю громадян

Допускається відкриття вогню без попередження при безпосередній загрозі об'єкту охорони.

---

Стаття 10. Застосування спеціальних засобів​

Допускається застосування спецзасобів для:

1. затримання правопорушників
2. припинення заворушень
3. відбиття нападу
4. забезпечення безпеки об'єктів охорони

---

Глава 5. Взаємодія​

Стаття 11 Секретна служба взаємодіє ​

ч. 1 Секретна Служба, ФІБ та окружні правоохоронні органи (Департамент поліції міста Лос-Сантос, Департамент шерифа округу Блейн) можуть співпрацювати з метою проведення спільних слідчих та оперативно-розшукових заходів.
ч. 2 Секретна Служба зобов’язана надавати максимальну допомогу іншим державним органам, за винятком випадків передачі інформації, пов’язаної з персональними та іншими даними, розголошення яких може становити загрозу безпеці перших осіб штату.
ч. 3 У штаті Сан-Андреас Секретна Служба має найвищий рівень доступу до інформації, однак має право використовувати таку інформацію виключно у межах забезпечення безпеки об’єктів державної охорони та захисту національної фінансової системи.
ч. 4 Секретна Служба має право вимагати від інших державних органів будь-яку інформацію, що стосується безпеки перших осіб та Уряду штату Сан-Андреас, а також інформацію, необхідну для проведення розслідування. Водночас Секретна Служба має право не передавати інформацію, пов’язану з місцезнаходженням перших осіб, іншим державним органам, за винятком випадків, коли така передача здійснюється на підставі рішення Верховного суду, Голови Департаменту національної безпеки або Генерального прокурора штату Сан-Андреас.
ч. 5 Під час оголошення Надзвичайного або Воєнного стану Секретна Служба продовжує здійснювати свою діяльність у межах наданих їй повноважень у штатному режимі.

---

Стаття 12 Секретна служба спільно з ФІБ проводить розслідування​

1. замахів на перших осіб
2. фінансових злочинів
3. тероризму
4. витоку державної таємниці
5. незаконного обігу зброї та наркотиків

---

Стаття 13​

ч.1 Затриманих за регіональні злочини Секретна служба зобов’язана передавати співробітникам Департаменту поліції міста Лос-Сантос або Департаменту шерифа округу Блейн залежно від юрисдикції.

---

Глава 6. Співробітники Секретної служби​

Стаття 14. Правовий захист​

ч.1 Співробітники Секретної служби під час виконання ними службових обов’язків є представниками державної влади та перебувають під захистом держави. Законні вимоги співробітників Секретної служби є обов’язковими для виконання громадянами та посадовими особами.
ч.2 Під час виконання співробітником Секретної служби службових обов’язків не допускається його примусовий привід, затримання, особистий обшук, обшук його особистих речей, а також обшук особистого або службового транспорту, який ним використовується.
Винятками є випадки, коли внаслідок наркотичного, психічного чи іншого стану незаконні дії співробітника Секретної служби створюють безпосередню загрозу життю або здоров’ю оточуючих осіб, а також у разі наявності ордера уповноваженої особи, рішення суду або у випадку вчинення співробітником кримінального правопорушення.
ч.3 Державний захист життя і здоров’я, честі та гідності співробітника Секретної служби, а також членів його сім’ї і майна, що належить співробітнику або членам його сім’ї, від злочинних посягань у зв’язку з виконанням службових обов’язків забезпечується у порядку, встановленому законодавством.
ч.4 Заходи державного захисту також застосовуються щодо близьких родичів співробітника Секретної служби, а у виняткових випадках — щодо інших осіб, на життя, здоров’я чи майно яких здійснюється посягання з метою перешкоджання законній діяльності співробітника Секретної служби, примушення до зміни характеру його діяльності або з мотивів помсти за виконання службових обов’язків.

---

Глава 7. Відповідальність​

Стаття 18. Невиконання або неналежне виконання співробітниками Секретної Служби службових обов’язків

ч. 1 Невиконання або неналежне виконання співробітниками Секретної Служби службових обов’язків, а також розповсюдження ними інформації (персональних даних) про об’єкти державної охорони та інших громадян, що стала відома у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

---

Стаття 19. Оскарження дій співробітників Секретної Служби

ч. 1 Громадяни та посадові особи мають право оскаржити дії співробітників Секретної Служби посадовим особам цих органів, Генеральному прокурору, а також шляхом подання скарги до Офісу Генерального прокурора або позову до судових органів, якщо вважають, що ці дії призвели до порушення їхніх прав, завдали моральної шкоди або спричинили матеріальні збитки.