Важливо Закон про Службову та Державну таємницю.

[Octavian]

Закон про Службову та Державну таємницю.
РОЗДІЛ I. Загальні положення​

Стаття 1. Предмет регулювання закону​

Частина 1. Цей закон регулює правові відносини, пов’язані з віднесенням інформації до державної та службової таємниці, її засекречуванням, розсекречуванням та захистом в інтересах національної безпеки та ефективного державного управління штату Сан-Андреас.

Стаття 2. Визначення понять​

Частина 1.Державна таємниця — інформація у сфері військової, розвідувальної, оперативно-розшукової діяльності, а також відомості про перших осіб штату, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або конституційному ладу.
Частина 2. Службова таємниця — конфіденційна інформація, що утворюється в процесі діяльності державних органів (LSPD, FIB, EMS, BCSD, U.S Army та ін.), яка не має статусу державної таємниці, але доступ до якої обмежений з метою забезпечення нормального функціонування цих органів.
Частина 3. Гриф секретності — обов’язковий реквізит документа або носія інформації, що вказує на ступінь його секретності.

Стаття 3. Рівні секретності​

Для інформації, що становить таємницю, встановлюються такі рівні секретності:

Частина 1. Top Secret (Цілком таємно) — найвищий рівень державної таємниці. Присвоюється відомостям про стратегічні плани безпеки, розслідування щодо організованих злочинних груп та перших осіб Уряду.
Частина 2. Secret (Таємно) — рівень державної таємниці. Присвоюється оперативним даним, діловодствам (case-files), даним про спецпідрозділи та програму захисту свідків.
Частина 3. Confidential (Службова таємниця) — рівень, що присвоюється внутрішній документації відомств, особистим справам рядового складу та внутрішнім наказам.

Стаття 4. Презумпція відкритості інформації​

Частина 1. Будь-яка інформація, що перебуває у розпорядженні державних органів, є відкритою, якщо їй не присвоєно один із грифів секретності, визначених цим законом.
Частина 2. Забороняється засекречувати відомості про порушення прав і свобод людини, факти корупції в органах влади або надзвичайні події, що загрожують життю громадян.

Стаття 5. Повноваження щодо засекречування​

Частина 1. Право на присвоєння, зміну або зняття грифа державної таємниці (Top Secret / Secret) мають:
а) Губернатор штату;
б) Генеральний прокурор;
в) Голова департаменту внутрішньої безпеки.

Частина 2. Право на присвоєння грифа службової таємниці (Confidential) мають голови відповідних департаментів та їхні заступники в межах своєї компетенції.

РОЗДІЛ II. Об’єкти таємниці​

Стаття 6. Відомості, що становлять Державну таємницю (Top Secret)​

До найвищого рівня секретності належать:

Частина 1. Справи проти керівництва: Матеріали діловодств стосовно Губернатора, Віце-губернатора, Голів департаментів, Суддів, керівників наступних структур: EMS, BCSD, LSPD, FIB, US ARMY.
Частина 2. Боротьба з організованими злочинними групами: Матеріали розслідувань (кейс-файли) щодо організованих злочинних угруповань, плановані дати та плани рейдів.
Частина 3. Державна безпека: Адреси проживання, маршрути пересування та протоколи охорони перших осіб штату.

Стаття 7. Відомості, що становлять Державну таємницю (Secret)​

Частина 1. Персональні дані співробітників спецпідрозділів (Delta Force, SWAT, SEB, CID, ATF) та агентів USSS.
Частина 2. Дані про особистість та місцезнаходження свідків, потерпілих та інформаторів, які перебувають під державним захистом.
Частина 3. Матеріали діловодств Офісу Генерального прокурора та Федерального Бюро, якщо вони не стосуються перших осіб штату.
Частина 4. Відеозаписи з боді-камер та систем спостереження на закритих об'єктах (Fort Zancudo, Авіаносець).

Примітка: Матеріали кримінальних справ не є державною таємницею в частині, що становить обвинувальний акт та прямі докази вини. Однак, відомості про методи отримання цих доказів, особисті дані оперативних співробітників та джерел інформації, що містяться в матеріалах справи, зберігають статус Secret або Top Secret.

Стаття 8. Відомості, що становлять Службову таємницю​

Частина 1. Дані співробітників, які не входять до спецпідрозділів, зазначених у Статті 7.
Частина 2. Графіки патрулювання, плани звичайних поставок медикаментів або матеріалів, якщо вони не мають статусу спецоперації.
Частина 3. Матеріали внутрішніх перевірок, догани та результати атестацій співробітників.
Частина 4. Внутрішні листування департаментів, що не містять оперативних даних про злочини.

Стаття 9. Ідентифікація та маскування​

Частина 1. Співробітники, чиї дані складають рівень Secret, мають право на приховування особистості (носіння масок) під час виконання службових обов'язків.
Частина 2. Приналежність до державної таємниці не звільняє співробітника від обов'язку ідентифікації через жетон, бейджик або нашивку згідно з Процесуальним кодексом.

Виняток: Під час роботи під прикриттям (впровадження в банди) співробітники CID мають право на повне приховування будь-яких атрибутів державної служби.

Стаття 10. Особи з повним доступом​

Частина 1. Наступні посадові особи мають постійний, безперешкодний доступ до будь-якої інформації всіх рівнів секретності (Top Secret, Secret, Confidential):

а) Губернатор та Віце-губернатор штату;
б) Генеральний прокурор та його заступники;
в) Голова департаменту внутрішньої безпеки та його заступники (за винятком матеріалів внутрішніх розслідувань Офісу ГП та справ FIB щодо ОЗГ);
г) Судді Верховного суду (в межах судочинства).

Стаття 11. Відомчий доступ ​

Частина 1. Керівники державних структур (Директор FIB, Шеф LSPD, Шериф BCSD, Генерал U.S Army) мають доступ до інформації рівня Secret та Confidential виключно в межах свого відомства.
Частина 2. Доступ до державної таємниці іншого відомства надається лише за письмовим дозволом Генерального прокурора або Голова департаменту внутрішньої безпеки.

Стаття 12. Доступ до державної та службової таємниці в рамках правової допомоги​

Частина 1. Колегія Адвокатів мають право доступу до інформації рівня Confidential, якщо це необхідно для захисту клієнта під час судочинства.
Частина 2. Доступ адвокатів до рівня Secret (матеріали кейс-файлів, особисті дані агентів тощо) суворо заборонений.
Примітка: Якщо докази у справі мають гриф Secret, адвокат ознайомлюється з ними виключно у присутності прокурора або безпосередньо в залі суду. Будь-яка фіксація (фото, відео, аудіо) або копіювання таких матеріалів заборонені.
Частина 3. Доступ до рівня Top Secret для адвокатів неможливий за жодних обставин, окрім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Частина 4. У разі, якщо об'єктом кримінального переслідування є особа, що володіє доступом рівня Top Secret, її захисник може бути допущений до ознайомлення з конкретними матеріалами справи виключно за дотримання наступних умов:

а) Проходження перевірки від FIB або Офісу Генерального прокурора на лояльність та відсутність зв'язків з криміналітетом.
б) Підписання зобов’язання про нерозголошення з усвідомленням відповідальності за статтею «Державна зрада».
в) Робота з матеріалами у закритій режимній кімнаті (в Офісі ГП або Суді) без засобів зв'язку та права копіювання.
г) Адвокат отримує доступ лише до тих відомостей, що безпосередньо стосуються вини чи невинуватості підзахисного.

Частина 5. У провадженнях щодо організованих злочинних угруповань, Офіс Генерального прокурора має право приховати персональні дані, голоси та обличчя свідків або агентів у матеріалах, що надаються адвокату. У разі критичної загрози національній безпеці, певні докази можуть бути пред'явлені лише Судді для одноособового розгляду.

Стаття 13. Тимчасовий доступ та розсекречення​

Частина 1. Головуючий суддя під час судового засідання має право тимчасово надати доступ до секретної інформації учасникам процесу, якщо це критично важливо для встановлення істини.
Частина 2. Після закінчення засідання учасники процесу зобов'язані зберігати таємницю під загрозою кримінальної відповідальності.

Стаття 14. Перевірка допуску​

Частина 1. Офіс Генерального прокурора та USSS мають право проводити перевірку будь-якої особи на відповідність рівню доступу.
Частина 2. У разі виявлення порушень (спроба отримати доступ без повноважень), допуск особи анулюється негайно до завершення службового розслідування.

РОЗДІЛ III Відповідальність та санкції​

Стаття 15. Кримінальна відповідальність за державну таємницю (Top Secret / Secret)​

Частина 1. Розголошення, передача або публікація відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені, карається позбавленням волі на максимальний термін (від 5 років до довічного) з конфіскацією майна.
Частина 2. Втрата документів або носіїв державної таємниці через недбалість карається терміном до 5 років та довічною забороною обіймати державні посади.

Стаття 16. Відповідальність за службову таємницю (Confidential)​

Частина 1. Розголошення службової таємниці карається адміністративним штрафом у розмірі 100.000$ та негайним звільненням з державної структури з занесенням у "Чорний список".
Частина 2. Використання службової таємниці в особистих корисних цілях прирівнюється до Статті 12.1. Зловживання службовим становищем співробітником державних структур, кримінального кодексу штату Сан-Андрес

Стаття 17. Дисциплінарний контроль​

Частина 1. Контроль за дотриманням закону покладається на USSS та Офіс Генерального прокурора.
Частина 2. Прокурор має право ініціювати перевірку на детекторі брехні будь-якого співробітника, який мав доступ до рівня Secret/Top Secret у разі підозри у витоку інформації.