Очікування Скарга на неконституційність №1

[Lucius Cato]

Скарга на неконституційність №1​

До Верховного суду штату San Andreas,
Апелянт/Касатор: Lucius Cato​

ОСОБИСТІ ДАНІ​

Апелянт/Касатор:
Ім'я Прізвище: Lucius Cato
Номер паспорта, ксерокопія паспорта: 793, ксерокрпія паспорта - [URL]
Номер телефона: 4990924
E-mail Address (Discord/Telegram): a1saji

Органи державної влади, акти/дії яких оскаржуються, в особі їхніх чинних представників:

Законодавча гілка влади (ухвалення акта):
Ім'я Прізвище: Demian Humanis
Місце роботи: Конгрес Штату San Andreas
Посада: Спікер Конгресу Штату San Andreas
Номер телефона: —
E-mail address (Discord/Telegram): —

Виконавча гілка влади (підписання та оприлюднення акта):
Ім'я Прізвище: Dominik Lemaer
Місце роботи: Government of San Andreas (GOV)
Посада: Губернатор Штату San Andreas
Номер телефона: —
E-mail address (Discord/Telegram): —

Найменування державного органу, що видав акт: Конгрес Штату San Andreas
(акт підписаний та офіційно оприлюднений Губернатором Штату San Andreas)
Найменування акта, що оскаржується, дата його публікації (посилання на акт):
Судовий кодекс штату San Andreas (останнє редагування: 22 Тра 2026)

Особи, вказані вище, залучаються до справи не як відповідачі в розумінні кримінального чи цивільного провадження, а як представники органів державної влади, акт яких оскаржується — Конгресу Штату San Andreas (ухвалення) та Government of San Andreas (підписання й оприлюднення). Предметом розгляду є відповідність акта Конституції, а не особиста провина конкретної людини, тому жодних вимог особистої відповідальності до цих осіб не заявляється. Вказані особи є чинними посадовцями відповідних органів на момент подання цієї скарги.

СКАРГА НА НЕКОНСТИТУЦІЙНІСТЬ №1
Про визнання окремих положень Судового кодексу штату San Andreas
антиконституційними та зупинення їхньої дії​

ОПИС

Відповідно до статті 11 Конституції штату San Andreas, Судовий кодекс є
нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили відносно Конституції
(ієрархія: Конституція – Кодекси – Закони – Постанови Конгресу –
підзаконні акти). Стаття 10 Конституції прямо встановлює, що жоден
кодекс не може суперечити Конституції, а розгляд і зупинення дії
антиконституційних актів належить до виключної компетенції Верховного
Суду.

П
роте у чинній редакції Судового кодексу наявні системні положення,
які прямо суперечать нормам Конституції та безпідставно розширюють
повноваження судової гілки влади за межі, встановлені Конституцією.

1. Пряма колізія щодо порядку заміщення посади Голови Верховного Суду

Стаття 23 Судового кодексу встановлює:
«Голова Верховного суду призначається Головою Федерального суду США».

Натомість стаття 87 Конституції штату San Andreas прямо визначає інший,
виключний порядок:
«Верховний Судді обирається Конгресом Штату за поданням Губернатора».

Дві норми регулюють одне й те саме питання — спосіб заміщення посади
Голови (Верховного Судді) — протилежним чином і навіть визначають
різних суб'єктів ухвалення рішення: зовнішній федеральний орган
(Голова Федерального суду США) проти внутрішнього органу штату
(Конгрес за поданням Губернатора). Це не питання тлумачення чи
деталізації процедури — це пряма й неусувна суперечність по суті,
яка підриває легітимність формування судової влади штату та порушує
державний суверенітет штату у визначенні власної судової системи.

2. Перевищення конституційних повноважень та порушення принципу
поділу влади

Статті 85 та 89 Судового кодексу надають правовим позиціям Верховного
Суду обов'язкову прецедентну силу не лише для судів нижчих інстанцій,
а й для усіх державних органів та посадових осіб при застосуванні
закону.

Однак стаття 90 Конституції наділяє Верховний Суд вичерпним переліком
повноважень, серед яких закріплено лише:
а) здійснення правосуддя як найвищого судового органу;
б) забезпечення однакового застосування законів судами;
в) розгляд справ у порядку, визначеному законом;
г) інші повноваження, прямо передбачені Конституцією та законами.

Повноваження "забезпечувати однакове застосування законів судами"
стосується виключно судів. Поширення обов'язковості правових позицій
ВС на державні органи та посадових осіб виконавчої і законодавчої
влади є самостійним нормотворчим повноваженням, яке Конституція
Верховному Суду не надавала. Це є прямим перевищенням меж, встановлених
статтею 90 Конституції, та порушенням принципу поділу влади,
закріпленого статтею 5 Конституції, оскільки судова влада фактично
привласнює собі функцію видання актів, обов'язкових для виконавчої
та законодавчої гілок влади.


ДОКАЗОВА БАЗА

Доказ 1: Конституція штату San Andreas, стаття 87 — порядок обрання
Верховного Судді Конгресом за поданням Губернатора.
Посилання: [URL]

Доказ 2: Судовий кодекс штату San Andreas, стаття 23 — порядок
призначення Голови Верховного Суду Головою Федерального суду США.
Посилання: [URL]

Доказ 3: Конституція штату San Andreas, стаття 90 — вичерпний перелік
повноважень Верховного Суду.
Посилання: [URL]

Доказ 4: Судовий кодекс штату San Andreas, стаття 85 — обов'язкова прецедентна сила правових позицій Верховного Суду для державних органів та посадових осіб.
Посилання: [URL]

Доказ 5: Судовий кодекс штату San Andreas, стаття 89 — судовий прецедент та обов'язковість практики Верховного Суду.
Посилання: [URL]

Доказ 6: Конституція штату San Andreas, стаття 10 — пріоритет норм
Конституції та виключна компетенція Верховного Суду щодо антиконституційних
актів.
Посилання: [URL]

Доказ 7: Конституція штату San Andreas, стаття 11 — ієрархія
нормативно-правових актів.
Посилання: [URL]

Доказ 8: Конституція штату San Andreas, стаття 5 — принцип поділу
державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Посилання: [URL]


ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ТА ВИМОГИ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ

На підставі статті 10 Конституції штату San Andreas, згідно з якою
норми нижчої юридичної сили, що суперечать Конституції, застосуванню
не підлягають, ПРОШУ ВЕРХОВНИЙ СУД:

1. ВИЗНАТИ статтю 23 Судового кодексу неконституційною в частині
порядку призначення Голови Верховного Суду Головою Федерального суду
США як таку, що суперечить статті 87 Конституції штату San Andreas.

2. ВИЗНАТИ статті 85 та 89 Судового кодексу неконституційними в
частині надання правовим позиціям Верховного Суду обов'язкової сили
для державних органів та посадових осіб (поза межами судової системи)
як такі, що виходять за межі повноважень, наданих статтею 90
Конституції, та порушують принцип поділу влади, закріплений статтею
5 Конституції.

3. ЗУПИНИТИ дію зазначених норм Судового кодексу до приведення їх
у повну відповідність до Конституції штату San Andreas.

4. ЗОБОВ'ЯЗАТИ відповідний орган (Конгрес Штату San Andreas) привести
статтю 23, 85 та 89 Судового кодексу у відповідність до Конституції
штату San Andreas у розумний строк.

ДАТА: 19.08.2026
ПІДПИС: L.Cato​

 

[Dominic Castro]

ВЕРХОВНИЙ СУД
ШТАТУ SAN ANDREAS

Р І Ш Е Н Н Я
у справі за скаргою на неконституційність № 1​

Заявник: Lucius Cato
Предмет: перевірка статей 23, 85 та 89 Судового кодексу штату San Andreas на відповідність Конституції штату San Andreas
Акт, що оскаржується: Судовий кодекс штату San Andreas (останнє редагування: 22 травня 2026 року)
Органи, акт яких оскаржується: Конгрес штату San Andreas (ухвалення); Губернатор штату San Andreas (підписання та оприлюднення)

I. ПРОЦЕСУАЛЬНІ МЕЖІ РОЗГЛЯДУ

До Верховного Суду надійшла скарга Lucius Cato про визнання окремих положень Судового кодексу неконституційними, зупинення їх дії та зобов’язання Конгресу привести ці положення у відповідність до Конституції.

Особи, зазначені у скарзі як представники Конгресу та Уряду, залучені до справи не як відповідачі в розумінні цивільного чи кримінального провадження. Предметом розгляду є відповідність нормативно-правового акта Конституції, а не особиста відповідальність конкретних посадовців. Вимог особистої відповідальності заявником не заявлено.

Суд розглядає лише ті норми і лише в тій частині, яку заявник прямо оспорює.

II. СТАТТЯ 23 СУДОВОГО КОДЕКСУ

Суть спору
Стаття 23 Судового кодексу встановлює, що Голова Верховного Суду призначається Головою Федерального суду США.
Стаття 87 Конституції встановлює інший порядок: Верховний Суддя обирається Конгресом штату за поданням Губернатора.

Це не уточнення процедури і не прогалина, яку кодекс має право закрити. Дві норми регулюють одне й те саме питання — спосіб заміщення однієї посади — і роблять це протилежно, із різними суб’єктами рішення.

Оцінка Суду
За статтями 10 та 11 Конституції Конституція має вищу юридичну силу. Жоден кодекс не може їй суперечити. Порядок формування вищого судового органу штату є питанням конституційного регулювання, а не поточного законодавчого розсуду.

Посилання кодексу на зовнішній федеральний орган як на суб’єкта призначення Голови Верховного Суду штату підміняє конституційну процедуру і зачіпає право штату самостійно формувати власну судову систему.

Висновок: стаття 23 Судового кодексу в частині призначення Голови Верховного Суду Головою Федерального суду США суперечить статті 87 Конституції і в цій частині застосуванню не підлягає.

III. СТАТТІ 85 ТА 89 СУДОВОГО КОДЕКСУ

Суть спору
Заявник вважає неконституційним поширення обов’язковості правових позицій Верховного Суду на державні органи та посадових осіб поза межами судової системи. На його думку, стаття 90 Конституції дає вичерпний перелік повноважень Суду, а стаття 5 забороняє судовій владі видавати акти, обов’язкові для інших гілок влади.

Оцінка Суду
Стаття 90 Конституції дійсно окремо називає забезпечення однакового застосування законів судами. Однак ця сама стаття містить і пункт про інші повноваження, передбачені Конституцією та законами. Судовий кодекс є актом, який за ієрархією йде після Конституції. Сам факт, що законодавець у кодексі визначив правові наслідки позицій Верховного Суду, не доводить автоматичної неконституційності такого регулювання.

Заявник не навів норми Конституції, яка прямо забороняє надавати практиці Верховного Суду обов’язкове значення для органів влади при застосуванні вже ухваленого закону.

Принцип поділу влади також не тотожний забороні обов’язкового судового тлумачення. Суд здійснює законодавчу функцію лише тоді, коли замість тлумачення чинної норми створює нову. Обов’язковість практики сама по собі цим не є.

Водночас Суд фіксує межу:
• правова позиція не може змінювати текст Конституції або закону;
• правова позиція не може наділяти судову владу повноваженнями, яких їй прямо не надано;
• якщо конкретна позиція використовується як заміна норми права, питання її меж може бути предметом окремого розгляду.

У цій справі такого прикладу заявник не навів. Спір побудовано на абстрактному тлумаченні статті 90, а не на доведеній узурпації законодавчої функції.

Висновок: підстав визнати статті 85 та 89 неконституційними в заявленій частині немає.

IV. ЗУПИНЕННЯ ДІЇ НОРМ

Норма, яка суперечить Конституції, не застосовується в частині суперечності. Тому дія статті 23 в оспореній частині підлягає припиненню.

Щодо статей 85 та 89 підстав для зупинення немає: неконституційність цих норм не встановлена.

V. ВИМОГА ЗОБОВ’ЯЗАТИ КОНГРЕС

Суд визнає наявність колізії між статтею 23 Судового кодексу та статтею 87 Конституції. Ця колізія підлягає усуненню.

Однак Верховний Суд не підміняє законодавця. Він не обирає за Конгрес конкретну редакцію норми і не встановлює строк у спосіб, який перетворює судове рішення на законодавчу директиву.

Належна форма реакції Суду в цій частині — констатація необхідності усунути колізію та рекомендація Конгресу привести статтю 23 у відповідність до Конституції.

VI. ВИСНОВОК

Скарга підлягає частковому задоволенню.

Пряма колізія щодо статті 23 доведена. Розширювальне тлумачення статей 85 та 89 як неконституційних — ні.

КЕРУЮЧИСЬ статтями 5, 10, 11, 87 і 90 Конституції штату San Andreas
та Судовим кодексом штату San Andreas,
ВЕРХОВНИЙ СУД ВИРІШИВ:​

1. Скаргу на неконституційність № 1 Lucius Cato — задовольнити частково.

2. Визнати такою, що не підлягає застосуванню, статтю 23 Судового кодексу штату San Andreas у частині, яка передбачає призначення Голови Верховного Суду Головою Федерального суду США, як таку, що суперечить статті 87 Конституції штату San Andreas.

3. Відмовити у визнанні статей 85 та 89 Судового кодексу штату San Andreas неконституційними.

4. Припинити застосування статті 23 Судового кодексу в частині, зазначеній у пункті 2 цього рішення.

5. Відмовити у зупиненні дії статей 85 та 89 Судового кодексу.

6. Констатувати наявність колізії між статтею 23 Судового кодексу та статтею 87 Конституції штату San Andreas.

7. Рекомендувати Конгресу штату San Andreas привести статтю 23 Судового кодексу у відповідність до статті 87 Конституції.

8. Відмовити у вимозі зобов’язати Конгрес визначити конкретний спосіб і строк законодавчого врегулювання.

9. В іншій частині вимог — відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення
і є обов’язковим у межах, визначених цим актом.
​

Верховний Суд штату San Andreas
Голова Верховного Суду
Dominic Castro
10 вересня 2026 року​