- 7 Жов 2025
- 4
Ім'я та прізвище: John Humanis
Стать: Чоловіча
Фотографія:
Стать: Чоловіча
Фотографія:
Національність: Американець українського походження
Вік: 33 роки
Сім'я:
- Статус: Одинак
- Мати: Marta Petrenko (Українка)[Викладач кримінального процесу в юридичному університеті]
- Батько: Bob Locke (Американець)[Військовий]
Рівень освіти: Вища Військова, Вища Юридична Освіта
Зовнішній вигляд:
Людина високого зросту, приблизно 190 см, спортивної статури з неяскраво вираженими м'язами.
Має закруглені риси обличчя з явними рисами належності до слов'янської діаспори та білу шкіру.
Волося чорного кольору з зеленими виражиними очіма.
На тілі відсутні будь-які татаювання або шрами.
Носить здебільшого напів-офіційний або мілітарний стиль одягу, взалежності від того що робить під час цього.
Дитинство:
Народився John 20/06/1992 року в Україні на Львівщині, (його звали Ivan Petrenko).
Його мати була молодою аспіранткою юридичного університету, куди приїхав по обміну досвідом Bob, випускник Військової академії Вест-Поінт. Між ними пройманула іскринка, кохання з першого погляду. Після завершення обміну досвідом студентів: батько John-а повернувся в США, а мама продовжила жити в Україні до досягнення хлопцем 10 років, після чого емігрувала до США та одружилась з Bob-ом.
Після переїзду Ivan взяв собі ім'я John та швидко увійшов в русло амерканського шкільного життя, мова не була для нього перепоною, так як мати з дитинства подбала про вивчення ним англійської мови, якою він володів дуже добре, майже як носій, але американська школа довела його до майже ідеального, наче він родився з нею.
Через часті відрядження батька John майже його не бачив. Але він загорівся батьковою професією та мріяв стати військовим.
Юність:
У 15 років John зробив вибір в бік правоохоронної системи, він хотів взяти частину від батькової професії, але мати своє самовизначення. Хлопець почав активно займатись спортом, цікавитись законодавством та записався на різноманітні дебатні клуби в школі та прохав батька навчити його стріляти. Він вніс в своє життя ціль та додав і так присутню дисципліну та жорсткий розпорядок дня. Він займався кожен день в вільний час, щоб досягнути своєї мети. Активно почав займатись спортом, але доля вирішила зіграти з ним свій жарт та під час одного з тренувань, він серйозно пошкодив руку. Довелось робити операцію та відновлювати руку близько 2,5 років. У цей період John приділив увагу навчанню та духовному розвитку, почав вивчати історію та релігію. Рука поступово відновлювалась та він почав додавати спортивні навантаження до графіку життя. Після вивчення історії та релігії John почав серйозно переосмислювати деякі речі та вносити зміни щодо своїх майбутніх планів. Але все змінилось в момент коли його батьків вбили, бідний 17 річний хлопець залишився сам після сутички в кримінальному районі, між місцевими бандами. John залишився один та був направлений, до досягнення 18 років, до одного зі спеціалізованих закладів, де йому допомагали пережити те, що сталось. Одночасно хлопець вступив до юридичного коледжу та продовжував самостійно вдосконалювати свої військові навички. Під впливом того що з ним сталось він поставив перед собою чітку ціль, не допустити такого з іншими батьками молодих хлопців тому вирішив піти служити на благо державі. Хлопець навчався та проходив всі можливі курси з вогневої підготовки та тактики дій. В моменті в нього навіть з'явилась думка вступити в одну з ПВК.
Доросле життя:
По досягненні 21 року John закінчив навчання на юриста, отримавши юридичну освіту, та мав з 10-ток різних сертифікатів по тактичній, медичній та військовій підготовці. На основі цього John вступив на курс молодого бійця в U.S. Army. Де з відзнакою закінчив навчання. Після John намагався вступити до ПВК, як і планував до цього, але мало хто хотів його брати. Але все так вступив до одного ПВК яке все ж таки прийняло його. Через деякий час ПВК в якій працював John підписало контракт з армією, через що він відправився в своє перше відрядження до Африки, там він у складі групи допомагав охороняти конвої з гуманітарними вантажами від нападів місцевих про-терористичних племен. Тут John познайомився з людиною з німецьких служб, яка запропонувала йому роботу у Європі. Після 5-ти річного контракту John звільнився та поїхав до Мюнхену де від старого знайомого отримав пропозицію попрацювати в Службах Охорони Держслужбовців Німеччини, де працював напряму з Beatme. Йому зробили нові документи на ім'я John Humanis та він почав новий етап свого життя. Але життя повернулось так, що йому довелось закінчити і цю роботу як етап свого життя та повернутись до США. Він не міг собі дозволити повернутись в батьківську домівку, яка приносили спогади про трагедію. Це трагедія що була над міри його сили волі, нестерпна біль яку він мав надію пересилити в той момент життя коли зможе захищати інших. John Humanis поїхав до штату San-Andreas та оселився в Los Santos неподалік від округу Blaine. Тут він деякий час попрацював на різних цивільних роботах, починаючи від лісоруба закінчуючи таксистом. Тамтешні краєвиди степів нагадували йому про Африку, той період життя, коди він набував усіх своїх навичок та реалізовував те, чому навчався. John вирішив продовжувати те, що він вмів найкраще та направився до Fort Zancudo де підписав контракт та розпочав військову службу. Незважаючи на роки підготовки, John Humanis продовжував навчатись та вдосконалювати свої навички, він почав вивчати місцеве законодавство штату. Також продовжував своє навчання та вдосконалення у військовій сфері.
Так відбувалось протягом 3 років активного контракту, який він уклав з Армією. За цей час він дослужився до звання старшого сержанта. Хоча по навичкам та досвіду він перевершував багатьох офіцерів, проте не ставив за ціль досягати висот саме тут, та й через різні погляди з керівництвом та конфлікти шлях вище фактично був закритий. John хотів спробувати себе у складі правоохоронних структур. Тому наступним кроком у його житті стало звільнення з армії та спроба вступити до LSPD, але це спроба виявилась невдалою, хоча він пройшов по всім фізичним параметрам та вмінню володіти зброєю але розгубився на вступному тесті. В цей момент його пам'ять зіграла злий жарт, через зовнішню схожість екзаменатора з вбивцею, перед очима промайнула травма, момент коли його батьків вбили. Це дало йому зрозуміти, що він мало приділив часу своїй травмі та теоретичним основам. Цей момент став зміною його сприйняття себе та своїх цілей, John почав ходити до психолога, але травма була глибшою, через що його пере-направили до психотерапевта де впродовж 1.5 року John боровся з своїми страхами та вадами. Інколи вдало інколи не дуже, поєднуючи лікування з роботою в таксі де познайомився з одним з працівників BCSD. Demian надихнув його змінити свої плани та спробувати себе в меншому, як працівник Департаменту Шерифа. Але й тут доля зіграла жарт та маючи такий багаж досвіду та знань John чомусь розгубився та не одразу пройшов вступний тест.
Після кожної з невдач він займався з своїм другом та був впевнений в своїх знаннях, однак кожен раз на питаннях пов’язаних з вбивством губився. Третя вирішальна спроба, знову заявка на вступ до BCSD та успішне працевлаштування та початок проходження SA.
Сучасний етап життя:
Після успішного проходження академії в BCSD John Humanis попрацював в PD та вирішив, що хоче допомогти іншим працівникам навчатись та вдосконалюватись, а також помічаючи деякі дрібні порушення Статуту серед співробітників, прагнув викорінити це в департаменті. John Humanis звернувся до свого знайомого з керівництва відділу SAI щоб дізнатись як вступити до відділу. Після успішного розгляду поданої заявки John Humanis став інструктором та почав навчати особовий склад. Помітивши його активну роботу Head SAI запропонував йому подати заяву на посаду свого заступника відповідального за підвідділ Дисципліни. Саме це було тим що бажав John, тож навіть не думаючи він подав заявку, і в боротьбі з іншими кандидатами отримав посаду. Після успішного іспитового терміну John Humanis обійняв зазначені посади та почав виконувати свої завдання. Особовий склад BCSD не завжди радий тим зауваженням, які надає John Humanis але завжди дослухається до них та виконує їх. Після успішної роботи, Шериф прийняв рішення розморозити IAD та назначити його Head: John. Після плідної роботи IAD і в першу чергу John, дисципліна в BCSD піднялась на раніше не бачений рівень, перевершуючи дисципліну LSPD. Але у думках John Humanis мав бажання спробувати також попрацювати не лише в тихому пустельному місці, але і в мегаполісі, згадати життя в Європі, де він звик до ритму великого міста.
Мрії та цілі:
John Humanis не зупиняється на тій позиції на якій він знаходиться зараз. Його мета це спробувати себе в кожній з правоохоронних структур набути необхідного досвіду, щоб одного разу стати керівником федерального рівня. Його досвід та амбіції легко це дозволять зробити з правильним підходом.Вік: 33 роки
Сім'я:
- Статус: Одинак
- Мати: Marta Petrenko (Українка)[Викладач кримінального процесу в юридичному університеті]
- Батько: Bob Locke (Американець)[Військовий]
Рівень освіти: Вища Військова, Вища Юридична Освіта
Зовнішній вигляд:
Людина високого зросту, приблизно 190 см, спортивної статури з неяскраво вираженими м'язами.
Має закруглені риси обличчя з явними рисами належності до слов'янської діаспори та білу шкіру.
Волося чорного кольору з зеленими виражиними очіма.
На тілі відсутні будь-які татаювання або шрами.
Носить здебільшого напів-офіційний або мілітарний стиль одягу, взалежності від того що робить під час цього.
Дитинство:
Народився John 20/06/1992 року в Україні на Львівщині, (його звали Ivan Petrenko).
Його мати була молодою аспіранткою юридичного університету, куди приїхав по обміну досвідом Bob, випускник Військової академії Вест-Поінт. Між ними пройманула іскринка, кохання з першого погляду. Після завершення обміну досвідом студентів: батько John-а повернувся в США, а мама продовжила жити в Україні до досягнення хлопцем 10 років, після чого емігрувала до США та одружилась з Bob-ом.
Після переїзду Ivan взяв собі ім'я John та швидко увійшов в русло амерканського шкільного життя, мова не була для нього перепоною, так як мати з дитинства подбала про вивчення ним англійської мови, якою він володів дуже добре, майже як носій, але американська школа довела його до майже ідеального, наче він родився з нею.
Через часті відрядження батька John майже його не бачив. Але він загорівся батьковою професією та мріяв стати військовим.
Юність:
У 15 років John зробив вибір в бік правоохоронної системи, він хотів взяти частину від батькової професії, але мати своє самовизначення. Хлопець почав активно займатись спортом, цікавитись законодавством та записався на різноманітні дебатні клуби в школі та прохав батька навчити його стріляти. Він вніс в своє життя ціль та додав і так присутню дисципліну та жорсткий розпорядок дня. Він займався кожен день в вільний час, щоб досягнути своєї мети. Активно почав займатись спортом, але доля вирішила зіграти з ним свій жарт та під час одного з тренувань, він серйозно пошкодив руку. Довелось робити операцію та відновлювати руку близько 2,5 років. У цей період John приділив увагу навчанню та духовному розвитку, почав вивчати історію та релігію. Рука поступово відновлювалась та він почав додавати спортивні навантаження до графіку життя. Після вивчення історії та релігії John почав серйозно переосмислювати деякі речі та вносити зміни щодо своїх майбутніх планів. Але все змінилось в момент коли його батьків вбили, бідний 17 річний хлопець залишився сам після сутички в кримінальному районі, між місцевими бандами. John залишився один та був направлений, до досягнення 18 років, до одного зі спеціалізованих закладів, де йому допомагали пережити те, що сталось. Одночасно хлопець вступив до юридичного коледжу та продовжував самостійно вдосконалювати свої військові навички. Під впливом того що з ним сталось він поставив перед собою чітку ціль, не допустити такого з іншими батьками молодих хлопців тому вирішив піти служити на благо державі. Хлопець навчався та проходив всі можливі курси з вогневої підготовки та тактики дій. В моменті в нього навіть з'явилась думка вступити в одну з ПВК.
Доросле життя:
По досягненні 21 року John закінчив навчання на юриста, отримавши юридичну освіту, та мав з 10-ток різних сертифікатів по тактичній, медичній та військовій підготовці. На основі цього John вступив на курс молодого бійця в U.S. Army. Де з відзнакою закінчив навчання. Після John намагався вступити до ПВК, як і планував до цього, але мало хто хотів його брати. Але все так вступив до одного ПВК яке все ж таки прийняло його. Через деякий час ПВК в якій працював John підписало контракт з армією, через що він відправився в своє перше відрядження до Африки, там він у складі групи допомагав охороняти конвої з гуманітарними вантажами від нападів місцевих про-терористичних племен. Тут John познайомився з людиною з німецьких служб, яка запропонувала йому роботу у Європі. Після 5-ти річного контракту John звільнився та поїхав до Мюнхену де від старого знайомого отримав пропозицію попрацювати в Службах Охорони Держслужбовців Німеччини, де працював напряму з Beatme. Йому зробили нові документи на ім'я John Humanis та він почав новий етап свого життя. Але життя повернулось так, що йому довелось закінчити і цю роботу як етап свого життя та повернутись до США. Він не міг собі дозволити повернутись в батьківську домівку, яка приносили спогади про трагедію. Це трагедія що була над міри його сили волі, нестерпна біль яку він мав надію пересилити в той момент життя коли зможе захищати інших. John Humanis поїхав до штату San-Andreas та оселився в Los Santos неподалік від округу Blaine. Тут він деякий час попрацював на різних цивільних роботах, починаючи від лісоруба закінчуючи таксистом. Тамтешні краєвиди степів нагадували йому про Африку, той період життя, коди він набував усіх своїх навичок та реалізовував те, чому навчався. John вирішив продовжувати те, що він вмів найкраще та направився до Fort Zancudo де підписав контракт та розпочав військову службу. Незважаючи на роки підготовки, John Humanis продовжував навчатись та вдосконалювати свої навички, він почав вивчати місцеве законодавство штату. Також продовжував своє навчання та вдосконалення у військовій сфері.
Так відбувалось протягом 3 років активного контракту, який він уклав з Армією. За цей час він дослужився до звання старшого сержанта. Хоча по навичкам та досвіду він перевершував багатьох офіцерів, проте не ставив за ціль досягати висот саме тут, та й через різні погляди з керівництвом та конфлікти шлях вище фактично був закритий. John хотів спробувати себе у складі правоохоронних структур. Тому наступним кроком у його житті стало звільнення з армії та спроба вступити до LSPD, але це спроба виявилась невдалою, хоча він пройшов по всім фізичним параметрам та вмінню володіти зброєю але розгубився на вступному тесті. В цей момент його пам'ять зіграла злий жарт, через зовнішню схожість екзаменатора з вбивцею, перед очима промайнула травма, момент коли його батьків вбили. Це дало йому зрозуміти, що він мало приділив часу своїй травмі та теоретичним основам. Цей момент став зміною його сприйняття себе та своїх цілей, John почав ходити до психолога, але травма була глибшою, через що його пере-направили до психотерапевта де впродовж 1.5 року John боровся з своїми страхами та вадами. Інколи вдало інколи не дуже, поєднуючи лікування з роботою в таксі де познайомився з одним з працівників BCSD. Demian надихнув його змінити свої плани та спробувати себе в меншому, як працівник Департаменту Шерифа. Але й тут доля зіграла жарт та маючи такий багаж досвіду та знань John чомусь розгубився та не одразу пройшов вступний тест.
Після кожної з невдач він займався з своїм другом та був впевнений в своїх знаннях, однак кожен раз на питаннях пов’язаних з вбивством губився. Третя вирішальна спроба, знову заявка на вступ до BCSD та успішне працевлаштування та початок проходження SA.
Сучасний етап життя:
Після успішного проходження академії в BCSD John Humanis попрацював в PD та вирішив, що хоче допомогти іншим працівникам навчатись та вдосконалюватись, а також помічаючи деякі дрібні порушення Статуту серед співробітників, прагнув викорінити це в департаменті. John Humanis звернувся до свого знайомого з керівництва відділу SAI щоб дізнатись як вступити до відділу. Після успішного розгляду поданої заявки John Humanis став інструктором та почав навчати особовий склад. Помітивши його активну роботу Head SAI запропонував йому подати заяву на посаду свого заступника відповідального за підвідділ Дисципліни. Саме це було тим що бажав John, тож навіть не думаючи він подав заявку, і в боротьбі з іншими кандидатами отримав посаду. Після успішного іспитового терміну John Humanis обійняв зазначені посади та почав виконувати свої завдання. Особовий склад BCSD не завжди радий тим зауваженням, які надає John Humanis але завжди дослухається до них та виконує їх. Після успішної роботи, Шериф прийняв рішення розморозити IAD та назначити його Head: John. Після плідної роботи IAD і в першу чергу John, дисципліна в BCSD піднялась на раніше не бачений рівень, перевершуючи дисципліну LSPD. Але у думках John Humanis мав бажання спробувати також попрацювати не лише в тихому пустельному місці, але і в мегаполісі, згадати життя в Європі, де він звик до ритму великого міста.
Мрії та цілі:
Висновки:
John Humanis має високий рівень професійної підготовки на яких ґрунтує поставлені цілі та підлаштовує під них свої амбіції. Пам’ятає те що кримінал зробив з його батьками тому прагне викорінити його повністю в штаті та в усій країні.
John Humanis має високий рівень професійної підготовки на яких ґрунтує поставлені цілі та підлаштовує під них свої амбіції. Пам’ятає те що кримінал зробив з його батьками тому прагне викорінити його повністю в штаті та в усій країні.
Останнє редагування:
